Минулої зими прийшла черга словацької Цоргонь-ліги, куди Ковалець був покликаний, щоб витягувати з турнірної трясовини «Татран».
Після першого кола прешовці ділили останнє місце з «Дунайською Стредою», проте суботня перемога над сусіднім «Тренчин» дозволила підопічним українського фахівця трохи піднятися над «зоною смертників». Від фатальної нижньої сходинки «Татран» відділяють три очки.
- Ako sa máte, Сергій Іванович? - Запитав у Ковальця на місцевому діалекті кореспондент "СЕ", що додзвонився йому в Словаччину
- Дякую, непогано. Перемоги завжди покращують настрій, тим більше, що часу на адаптацію у нас з колегами було в обріз. Та й психологічний стан команди був не найкращим: позначалася осіння безвиграшна серія з восьми матчів. Втім, лютневі збори показали, що в нашому розпорядженні є хороші футболісти. Декого, зрозуміло, відпустили, інших віддали в оренду, але шість спарингів за 15 днів дали зрозуміти: обойма у нас є.
Крім того, наша молодіжна команда є чемпіоном об'єднаного першості Чехії та Словаччини, у фіналі якого були обіграні молоді футболісти з празької «Спарти». Так що згідно з практикою, поширеною в «Оболоні» та київському «Динамо», молодіжний склад клубу тренується в один час з нами. У цьому колективі є талановиті хлопці 1993 року народження: їм би тільки зміцніти і можна обкатувати у вищій лізі.
- У Туреччині ви грали в тому числі і з українськими клубами. Хороша школа?
- Ще б пак! Матчі з «Закарпаттям», «Іллічівцем», «Металістом» стали для нашої команди можливістю перевірити себе на тлі більш висококласних суперників. Так і визначилися наші сильні і слабкі сторони.
- Півтора місяці тому ви підкреслили, що при необхідності готові будете залучати співвітчизників. Але з числа українських виконавців на оглядинах в прешівському клубі побував лише голкіпер Віталій Рева ...
- Це не були оглядини. Який сенс переглядати такого досвідченого гравця? У нас виникла проблема з другим воротарем, і Віталій погодився підстрахувати команду на певному етапі. Не в останню чергу його присутність в колективі допомогла травмованому хлопцю вилікуватися і оперативно повернутися в склад. Так що я дуже вдячний Реві за допомогу і позитивний вплив на наш колектив.
- У двох перших матчах весняної частини сезону - проти «Кошице» і «Тренчина» - склад «Татран» практично не змінювався ...
- Стабільність складу - основна запорука успіху. І в другому поєдинку вона принесла нам бажаний результат. Повинен сказати, що в чемпіонаті Словаччини всі команди приблизно рівні, і аутсайдери відчайдушно б'ються з лідерами. Зустріч з «Кошице» вважалася дербі: на жаль, при повній перевазі ми не змогли забити і пропустили разючу контратаку на останній хвилині першого тайму. З «Тренчин», як не дивно, гра вийшла більш рівною, але, очевидно, ми хотіли перемогти значно більше за суперника. Удвічі приємно, що хлопці розуміють і сприймають наші ідеї. Попереду тринадцять турів, це тільки початок роботи ...
- Ви відразу ж заявили, що ставите завдання повернути на трибуни глядачів. Але поки що на матчі «Татран» більше двох з половиною тисяч не ходить ...
- У першу чергу, позначається низька температура. Матчі першого весняного туру взагалі були перенесені через погодні умови: поля з підігрівом є тільки у «Слована» і «Жиліни». От і вийшло, що ми почали другу частину дистанції двома матчами на своєму полі. Наш затишний стадіончик в Прешові тільки реконструюють, і поки що фанатів менше, ніж хотілося б. Нічого страшного, будемо повертати їх на трибуни своєю грою. Хоча дві з половиною тисячі для 7-мільйонної країни - не такий вже поганий результат (посміхається).
- На даний момент десять голів в активі «Татран» - це найгірший показник серед команд Цоргонь-ліги ...
- Радує інше: моменти створюються регулярно. У матчі з «Кошице» наші гравці не реалізували шість стовідсоткових можливостей - не забивали з 5-7 метрів! Але реалізація справа наживна, а якість гри уболівальникам сподобалося. Проводжали нас щирими оплесками.
- Як йдуть ваші справи з місцевою мовою?
- «Príprava na zápas» - так називається тут «установка на матч» - намагаюся давати на словацькому. Ця мова чимось схожа на українську. Недарма кордони наших держав знаходяться на відстані 120 кілометрів один від одного. Ну а якщо і плутаю якісь слова, то хлопці тут же підказують, як правильно говорити. Видно, що вони намагаються мені допомогти.
- З кимось із українських колег зідзвонюєтеся?
- Звичайно. Не так давно спілкувався з Мироном Маркевичем, підтримую контакт з футболістами «Оболоні» та «Металіста». А на зборах розмовляли з П'ятенком, Леоновим, Севидовим ... Вони за нас вболівають, адже, як не крути, а й де-юре і де-факто ми працюємо за кордоном ...
www.sport-express.ua
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
