Харківський «Металіст» під керівництвом Мирона Богдановича домігся історичного успіху ― вперше в історії клубу команда дійшла до чвертьфіналу Ліги Європи. А в чемпіонаті харків’яни вкотре здобули бронзовий комплект нагород.
— Мироне Богдановичу, як загалом оцінюєте виступ «Металіста» в Лізі Європи?
— Нашим виступом не зовсім задоволений. З огляду на перебіг подій, повинні були проходити «Спортінг». Вихід у чвертьфінал, звісно, є хорошим результатом. Але апетит приходить під час обіду. Тому є певна невдоволеність нашими результатами. Як на мене, ми мали здолати португальців і вийти у півфінал. Проте зіграли не на сто відсотків своїх можливостей. Тому програли команді, яка рідко доходила до наших воріт. Є над чим працювати.
— Пробиття пенальті вашими підопічними ― це «піжонство» чи невдалий збіг обставин?
— Не називав би це «піжонством». Так сталося... Взагалі воротар «Спортінга» дуже вдало зіграв, він не раз рятував свою команду.
— Для Мирона Маркевича цей сезон є найуспішнішим у тренерській кар’єрі?
— Так. Ми знову взяли «бронзу» Прем’єр-ліги, дійшли до чвертьфіналу Ліги Європи... Мені гріх скаржитися на цей сезон. Хоча, як уже говорив, хотілося більшого.
— У завершальних іграх чемпіонату у вас практично немає шансів піднятися на друге місце в турнірній таблиці, та й опуститися нижче не реально. Із мотивацією в підопічних проблем не буде?
— Для нас це проблема номер один. Хлопці витратили багато фізичних, а ще більше психологічних сил. Особливо в останніх іграх Ліги Європи. Тому потрібно добре попрацювати для того, щоб їх налаштувати. Нині відчутно певне спустошення. Але нічого, приводитимемо їх до тями.
— До речі, багато хто здивувався настроєм на матчі Ліги Європи іноземців «Металіста». Вони билися за результат із таким самим завзяттям, як і українці...
— Більшість наших гравців молоді, для них виступ у Лізі Європи є хорошим стимулом. Вони хочуть себе проявити. Зрештою, рівень Ліги Європи піднявся, це відчутно. Всюди, де ми грали, стадіони були заповнені. Тому сама ситуація змушує футболістів викладатися на майданчику.
— Якщо в попередні сезони ви не раз говорили про брак достатньої кількості футболістів, то тепер із цим проблем немає?
— Ситуація краща, однозначно. Але все одно нам потрібно шукати хороших виконавців. Передусім це стосується футболістів із українськими паспортами. Відчутно брак вітчизняних гравців. Це основна наша кадрова проблема.
— Через скільки років дитяча школа «Металіста» почне постачати кадри в основну команду?
— Наша школа функціонує відносно недавно. Олександр Ярославський три роки тому збудував спортивний комплекс. Минуло небагато часу. Підростають хороші хлопці. Тренерський штаб не так давно повністю змінено. Діти працюють за такою самою схемою гри, що й основна команда, роботу побудовано на вправах із м’ячем. Так їм легше буде адаптуватися в дорослому колективі. Думаю, результат буде, але на все потрібен час.
— У школі «Металіста» займаються діти не тільки з Харкова?
— Звісно, ні. Ми їздимо, шукаємо підлітків по всій Україні. Стараємося брати якомога молодших. У нас своя схема підготовки футболістів. Тому що швидше до нас потраплять обдаровані виконавці, то краще.
— Які матчі плануєте відвідати під час Євро-2012?
— Піду на першу гру у Львові ― Німеччина-Португалія. Звісно, якщо вдасться дістати квиток. А потім у «Металіста» розпочнуться збори. Перший із них, із 12 червня, проведемо в Трускавці. Тому інші поєдинки дивитимемося по телевізору. Тільки першу гру у Львові планую переглянути «наживо».
— Тобто сенсу покидати команду заради відвідин протистоянь Євро-2012 не бачите?
— Ні, а навіщо? Безперечно, з інтересом стежитимемо, переглядатимемо. Але в нас буде своя робота.
Львівська газета
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!