«Динамо»: Радченко, Антонов, Лемішевський, Шляховий, Яремчук (Осокін, 68), Мельник, Кіктьов (Місюра, 90+2), Драбенюк (Мацієвич, 89), Данченко (Муравський, 78), Кривий (Курдас, 78), Бортнік (Репа, 64).
«Десна»: Кучинський, Панчук, Бугайов, Анеліков, Поляниця, Павелько, Зарічнюк (Таран,61), Кожем’яченко (Алаєв, 65), Шевчук, Ільїн (Акчурін, 72), Олійник.
Голи: Данченко, 60.
Попередження: Лемішевський, 26, Кривий, 68 – Павелько, 43, Таран, 88.
2 жовтня 2010 року хмельницьке «Динамо» на власному полі перемогло тернопільську «Ниву» з рахунком 2:1. З тих пір минуло понад сім місяців, як подоляни знову порадували власних вболівальників переможним результатом. До того ж, над одним із претендентів на підвищення в класі – чернігівською «Десною».
Мабуть, головний тренер гостей Анатолій Беляй просто жадав перемоги в Хмельницькому, де колись він виступав за хмельницьке «Поділля». Як, власне, і Андрій Панчук, який ще відносно нещодавно грав за першолігове «Поділля». А ось решта представників «Десни»… може й хотіли перемогти, але просто не змогли. У «Динамо» ж мотивація просто мала б зашкалювати. По-перше, для п’ятьох гравців основного складу це був перший офіційни матч в життя на СК «Поділля». По-друге, на посаді головного тренера «Динамо» був дебют у Миколи Роздобудька. До «першого» додайте ще трьох футболістів, які вийшли на заміну – хіба можна було сьогодні не виграти? Сьогодні на полі була справжня команда, колектив! Хлопці наче намагалися довести усім, що «якщо сильно захотіти, можна в космос полетіти». Але слід було бути реалістом – в перемогу хмельничан сьогодні, мабуть, мало хто вірив. Сподівалися в «вікторію», скоріше за все, усі глядачі, але реально розуміли, що зробити це команді буде дуже важко. Це, власне, і підтвердив перший тайм, коли «Десна» нанесла чотири удари, два з яких прийшлися в «рамку» воріт, а хмельничани чотири рази пробили повз ворота. Безумовно, така гра мало кому подобалася, адже команди практично грали без воріт.
Зовсім по-іншому було в таймі другому. Ні, не те, щоб «динамівці» переграли повністю суперника, але ж грали тактично краще та результативніше. І на 60 хвилині сталося те, на що всі так сподівалися. Роман Драбенюк, увірвавшись до штрафного майданчику гостей, прострелив на 11 метрову позначку, де знаходився Бортнік. Богдан, на жаль (а вже зараз можна говорити, що «на щастя»), проскочив повз м’яча, і той опинився на дальній стійці в юного Олега Данченка. 17-річний хавбек «Динамо», перед яким «виріс» захисник, не розгубився, обіграв того та пробив у дальній від голкіпера кут, відкривши рахунок у матчі. А через три хвилини Олег міг оформити дубль, але «Десну» врятував Кучинський, який дивом відбив удар Данченка з 14 метрів. А на 76-77 хвилинах свою майстерність довелося демонструвати голкіперу хмельничан Андрію Радченко. Пізніше він вдруге у матчі (вперше подібне було у першому таймі, коли Радченко за помилку на виході «простив» Кожем’ячко) грубо помилився, і лише дивом м’яч, після удару Алаєва не опинився в сітці ворот «Динамо». Щоправда, Андрій, відверто кажучи, сьогодні все одно був одним із кращих на полі в складі господарів. Особливо у додані арбітром 4 хвилини, які «Десна» спробували штурмом взяти ворота господарів, за що ледве не була покарана Місюрою, котрий опинився в восьми метрах від воріт чернігівчан, але покарати тих за це не зумів. Гості ж так і не змогли зрівняти рахунок, поступившись хмельничанам з мінімальним рахунком.
Футболістів та тренерів «Динамо» глядачі проводжали оваціями. Вони сьогодні на це заслужили! Тепер, мабуть, від них вимагатимуть стабільності. Тобто, чергових перемог.
ФОТО з МАТЧУ>>>>>
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
