Влітку Богдан Блавацький очолив клуб третьої ліги Польщи, куди запросив одразу декілька екс-футболістів хмельницького «Поділля». Одним з них став вихованець тернопільського футболу Ігор Козелко, який за короткий час, проведений у Хмельницькому, зумів стати одним із улюбленців вболівальників. Ми вирішили поцікавитись, чим же зараз живе «екс-джокер» хмельницького клубу.
- Ігор, як проходить реабілітація після травми? Коли зможете повернутись до гри?
- Травма досить неприємна - надрив м"яза стегна. Для реабілітації потрібен час. Вже тиждень бігаю, а через день-два планую працювати в повну силу.
- Що можете сказати про ваш нинішній клуб із польського містечка Томашов
Любальський? Яке завдання стоїть перед командою у нинішньому чемпіонаті?
- Власне в містечку є 2 клуби – «Томашовія» і «Спартакус», за який я і виступаю. Завдання вийти в другу лігу нам під силу, тільки не знаю чи цього хочуть самі поляки. Ви ж розумієте, такі питання вирішуються не тільки на полі.
- Як ви опинились у Польщі?
- Мене запросив Богдан Ігорович Блавацький, як і ще декількох українців. Погодився
відразу, бо маю приємні спогади про співпрацю з ним в Хмельницькому.
- Ви вже чимало попрацювали під керівництвом Богдана Блавацього. Як можете
охарактеризувати цього спеціаліста?
- Знаєте, я не дуже люблю когось оцінювати. Можу вам лише сказати, що якщо всі його команди боролись за високі місця, то, мабуть, спеціаліст з нього хороший. В нас цілком нормальні робочі відносини, не більше.
- Влітку у складі тернопільського «Педуніверситету» ви тріумфували на клубному
чемпіонаті Європи серед студентів. Які враження залишились після цього турніру?
- Враження просто фантастичні. Спочатку ніхто нас серйозно не сприймав, фаворитами були німці, французи та Івано-Франківськ, але так вийшло, що ми їх всіх обіграли. Після фіналу багато людей підходили і говорили, що ми дійсно заслужили цю перемогу. До цього успіху ми йшли 7 років.
- На початку року ви опинились у Волочиську, де виступали за місцеву команду у
аматорському чемпіонаті України. Чому ви вирішили залишити Хмельницький?
- В Хмельницьку тільки помінялось керівництво і я був невпевнений щодо свого майбутнього, а тут ще Блавацький покликав у «Ниву». Я погодився, але у Вінниці сказали що немає грошей на команду, тому ми роз’їхались по домівках. Потім виник варіант з Волочиськом, де я і опинився. В принципі, вибору багатого не було, а гроші потрібно заробляти
- Як ви вважаєте, чи до снаги хмельницькому «Динамо» вже у цьому сезоні здобути путівку до першої ліги?
- За виступом хмельницької команди завжди слідкую. Підтримую контакт з Колесніковим, Грищуком і Козібродою. Думаю, Хмельницький заслуговує більшого, ніж команда другої ліги. Якщо ввійдуть в 1 лігу, то я буду радий за хлопців.
- Хотіли би повернутись до Хмельницького і виступати за місцеву команду?
- Все можливо. Наразі я гравець клубу «Спартакус». Думаю, некорректно зараз обговорювати такі питання.
- Чого вам хотілось би досягти у футболі?
- Футбол - це моє життя. Де б я не грав, чи то в вищі лізі чи на першість міста, я завжди буду любити його одинаково. Надіюсь, мої досягнення ще попереду.
- Вже встигли обзавестись сім’єю?
- Так. Одружився шостого червня, дружину звати Тетяна.
- І наостанок. Ваші побажання хмельницьким вболівальникам….
- Завжди вірте в свою команду і завжди підтримуйте її, а особливо в скрутні для неї часи.Бажаю всього найкращого хмельничанам, і не тільки в футболі.
"Спортивний лідер+"
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
