Як ми платимо податки, а замість них отримуємо обіцянки про футбол вищого гатунку

Дивлячись на нинішній стан справ навколо хмельницького футбольного клубу «Поділля», мимоволі згадуєш слова одного з братів Арсенюків, які колись керували нашою командою. Так ось, після того, як міська влада відмовилася фінансувати ТОВ ФК «Поділля», пан Арсенюк у телефонній розмові зі мною сказав наступне: «Побачите, в якій першій лізі гратиме ваше «Поділля». Буде довго сидіти в другій лізі!» Тоді здавалося, що це просто емоції людини, в якої щось відібрали… Сьогодні ж, здається, красилівський бізнесмен мав рацію.

Пів кроку вперед

Саме створення міського футбольного клубу було початком нової ери професійного футбольного клубу «Поділля». Адже за ті гроші, які виділила міська рада (понад чотири мільйони гривень на рік) можна було створити і боєздатний колектив, і нормальну інфраструктуру. Та й все це належало б не приватній особі, а громаді міста. Але чомусь, ми й досі майже нічого не маємо. Перший голова правління футбольного клубу «Поділля» Володимир Швець, перед стартом команди в аматорській лізі казав, що за рік вболівальники мають побачити свою команду в першій лізі. Володимир Федерович пішов… Прийшов секретар міської ради Валерій Лесков, який, здається, намагався уникнути подібних обіцянок. Однак були моменти, коли Валерій Олександрович висловлював сподівання, що «Поділля» гратиме не лише в першій лізі, а й у вищій! Але спочатку потрібно інфраструктуру клубу створити. Почали «будувати». Створили комунальне підприємство, купили автобус, почали реконструкцію тренувального поля на вулиці Щорса. Ось тільки й досі ніяк не можуть покласти той штучний газон. Хоча звинувачувати в цьому когось, мабуть, не варто. Тяганина пов’язана з тендерними процедурами. Та й тендери не завжди виграють «нормальні». Однак, кажуть, що вже у вересні можливо це поле «відкриють». Подивимося. Та й зараз не досі зрозуміло, чому єдиного представника вболівальників у правлінні клубу було виключено з нього. Невже Василь Левицький комусь заважає? Ну, а після створення комунального підприємства заговорили про те, що за такою схемою клуб не зможе нормально функціонувати. Потрібно буде зробити акціонерне товариство, в яке увійшла б громада міста та спонсори. Тоді й грошей в бюджеті клубу буде більше, і завдання перед командою можна ставити найвищі.

Ще половинка

В аматорській лізі команду тренував Ярослав Бобиляк, який завжди допомагав відомому українському спеціалісту Богдану Блавацькому. А тому й не дивно, що вболівальники очікували на прихід до «Поділля» Богдана Ігоровича. Так воно і сталося. Але чомусь Блавацький прийняв команда лише за тиждень до старту в змаганнях серед професіоналів. Чому? Керівники міста пояснювали це тим, що ніяк не могли домовитися з цим фахівцем. Складалося, що хтось когось дурить. Пригадую, як зустрів мера Сергія Мельника в коридорі міськвиконкому, і запитав: «Ну що? Де Блавацький?». Відповідь була наступна: «Та мені сказали, що він хоче купу грошей та квартиру. А де я це візьму? Ну зустрінуся особисто, тоді й буде видно». Я ще тоді сказав Сергію Івановичу, що захмарні суми та квартира для Блавацького – це дезінформація. Світ не без добрих людей… Однак, добре, що все так закінчилося. Богдан Блавацький став головним тренером «Поділля» і дав сподівання вболівальникам, що все буде добре. Ось тільки про першу лігу у верхівках мовчали. А Богдан Ігорович пояснював: «Завдання на перше коло в другій лізі – посісти місце в трійці та залучити якомога більше хмельницьких футболістів». У принципі, воно було виконано. Команда завершила перше коло на четвертому місці, але ж до третього не вистачило лише очка (з таким же відставань пішли і на зимові канікули, але місце було п’ятим)! Та й хмельничан було «ого-го». Ось тільки на підсумковій прес-конференції здивувала позиція заступника міського голови Віктора Байдича, який був не задоволений результатом. «Ми створили всі необхідні умови, але команда не виконала завдання», - казав Віктор Григорович. Щоправда, Блавацький парирував «напади»: «Щоб бути вище, нам потрібні виконавці. А ми купуємо гравців безкоштовно! У бюджеті на трансфери закладено нуль гривень». Чому так - всім відомо – комунальне підприємство не може купувати гравців. Тим не менше, тренеру вдалося створити команду, яка б вже у новому сезоні могла б вирішувати питання виходу до першої ліги.

Крок назад

Він був зроблений ще взимку! Тоді був старт, а нині – фініш. Мова йде про головного тренера Богдана Блавацького, якому вдалося створити команду. Ось тільки не вистачало «свіжої крові». Богдан Ігорович планував підсилитися новими гравцями, але переходити за безкоштовно майже ніхто не захотів. Пригадую, як їхали футболісти з товариського матчу проти чернівецької «Буковини». Тоді й почув від Блавацького наступне: «Можу влітку піти з команди. Бо не бачу перспективи. Якщо не змінять комунальне підприємство на акціонерне товариство, про першу лігу можемо лише мріяти. Скажу відверто, що міг вже зараз залишити клуб. Але мені подобається Хмельницький. Та й прийшов я, щоб зробити команду. Почекаємо до літа». Літо прийшло! 20 червня – остання гра в Тернополі. Після гри я зателефонував до Богдана Блавацького, команда якого хоч і програла «Ниві», але здобула третє місце, і запитав: «З відпустки виходити третього липня?». На що почув: «Футболісти так! Я? Не знаю». А згодом стало відомо, що тренер, за яким «стояли» вболівальники, пішов працювати до вінницької «Ниви». Разом із ними клуб залишили і капітан команди Тарас Гамарник, Ігорь Луць та Валерій Доценко. Не продовжив контракт із «Поділлям» і Олександр Грищук. Вболівальники знову залишилися перед «розбитим коритом» з бюджетом понад чотири мільйони гривень. Ось тільки, здається, нині вже ніхто їм не обіцятиме створення акціонерного товариства та підвищення в класі «Поділля». Команда під керівництвом Ярослава Бобиляка, яка в минулому чемпіонаті була найвідвідуванішою, знову гратиме у найнижчій професійній лізі. І не один рік. Але цим, мабуть, уже нікого не здивуєш.
Вперед "ПОДІЛЛЯ", МИ з ТОБОЮ!