«Буковина»: Сіротін, Маковійчук О. (85 Климус), Гамаль, Стафійчук, Семенюк (46 Тодорович), Керчу, Тофан, Ілюк (86 Головачук), Рябий, Маковійчук С., Ісаєв.
Попередження: 41 Сергеєв, 62 Дубчак – 33 Маковійчук С.
Вилучення: 90+1 Клекот
Звинувачувати «Поділля» в поразці може хто завгодно і за що завгодно… Однак, це жодного очка команді не принесе. Однак, згадайте перше коло – з 2 по 4 тури. Пригадуєте? Три поспіль перемоги, а потім матч з «Буковиною»? Ось тільки той матч внічию завершився, а зараз… До речі, про це нагадував гравцям «Поділля» Богдан Блавацький. І вже після гри, можливо, пожалів. Каже: «Може накаркав».
Говорити про недостатній настрій на матч господарів – зайве. Всі розуміли, що матч доволі принциповий. Та ще у стадіон був заповнений «о-го-го». Хоча й офіційно 6500. Вибачте, ми не згодні. Було більше людей, ніж на «Карпатах», мабуть, тисяч 8. Але це вже не так важливо.
Перший удар по воротах у матчі був на 7 хвилині. Олексій Сендель намагався з 27 метрів зі штрафного «пробити» досвідченого Сіротіна. Голкіпер «Буковини» впорався з ударом. А вже через хвилину Степан Клекот змарнув непоганий момент. Будник подав кутовий, захисники чернівецького клубу відбили м’яча на Степана, і той, самісінький, в метрах 16-17 від воріт пробив злоту… по горобцях. Ще через хвилину вже Гамарник підключився до атаки і пробив з 20 метрів – м’яч пролетів над поперечиною. Такий початок додав оптимізму вболівальникам «Поділля». Здавалося, що все буде добре. Однак, враження було оманливим. 14 хвилина. «Буковина» вкидає аут, навіс, Гамарник трохи дотягується до м’яча, але той летить далі – на лінію штрафного майданчику прямо по центру воріт. І там Василь Тофан. Досвід і клас цього гравця дав результат. Тофан одразу ж пробив у лівий від Верещаки кут і забив. Микола мав відбивати цей м’яч! Але не відбив. Шок – це був шок, як для вболівальників, так і для гравців. І подоляни вочевидь не могли вийти з нього. Однак, через хвилин 15 дещо оговталися. І Ярослав Комар змарнув свій шанс. Він, в 16 метрах від воріт підробляв м’яча під удар, підробляв, підробляв і запустив його туди, куди не потрібно було. Здається, зрозуміло всім, що Комар пробив не точно. Навіть дуже не точно. І це при тому, що часу нанести влучний удар було достатньо. Але через 4 хвилини Комар віддав не поганий пас на Сенделя, і Олексій з лінії штрафної з розвороту пробив… поруч із стійкою. А що «Буковина»? Та нічого. Просто намагалися руйнувати атаки господарів. І все. Господарі ж намагалися зрівняти рахунок. Однак проблеми було в них аж три: не висока швидкість атак, відсутність останнього пасу, і звісно останнього точного удару. Ці три проблеми і вирішили, мабуть, долю всього матчу. Але повернімося до першого тайму. Після кількох помилок Богдан Блавацький замінив Комара, і Сергєєв, який з’явився, дещо загострив гру на правому фланзі півзахисту. Але на перерву команди пішли за переваги в рахунку «Буковини». Лише в рахунку!
У другому таймі на полі в складі «Поділля» вийшов Козелко, який замінив Гутнікевича. Ярослав теж наробив помилок у матчі. А тому в бій пішов Козелко. Однак, майже нічим він і не запам’ятався. Мабуть, зарано ми хочемо в ньому бачити якогось героя. Все ж таки для Ігоря це була лише четверта гра серед професіоналів. Друга половина гри розпочалася з неприємнощів для хмельничан. Вже на 2 хвилині Ігор Луць отримав травму. Точніше, згадав про стару. Зіграв невдало в підкаті, схопився за коліно і пішов з поля… А «Поділля» ще хвилини дві грало вдесятьох. За цей час «Буковина» подала один кутовий, але небезпеки так і не створила. А на 57 хвилині матчу гостей врятував Сіротін. Грищук блискуче обіграв захисників і пробив з метрів п’ятнадцяти. Павло Сіротін у бездоганному стрибку схопив м’яча намертво. Через хвилину відбулося повернення до рідного клубу досвідченого захисника Віталія Галицького, який замінив саме Грищука. Якщо на 57 хвилині гри рятівником «Буковини» був Сіротін, то на 60 – Стафійчук. Будник подав кутовий, Гамарник пробив головою, а гравець «Буковини» зміг винести м’яча вже з лінії воріт. А ось через 5 хвилин гостям, мабуть, посміхнулась фортуна. А від «Поділля» вона вочевидь цього вечора просто відвернулася. Козелко віддав хорошу передачу Буднику, Андрій пробив, однак м’яч зрикошетив на дальню стійку, де набігав Сендель, і Олексій з 2-3 метрів влучив у стійку! Це був не 100 відсотковий момент, а 200 відсотковий! Після гри коуч подолян Богдан Блавацький розповів: «Я запитав Олексія, як він міг влучити в стійку? Він сам в шоці, помахав головою, що не знає». Вже через 4 хвилини Дубчак не зміг влучити в ворота «Буковини» з метрів 10-12, коли пробивав у падінні головою. «Буковина» ж нічого не створювала. Чернівчани лише пресингували, і це, між іншим, давало свої результати. Фізично, якось гості були кращими. А ось у всіх інших компонентах, програвали наповну. Можливо тому і збивали й так не швидкий темп гри хмельничан, постійними «відпочинками» на газоні. Це дратувало всіх вболівальників та гравців «Поділля». Однак, як-то діти кажуть: «Нерви у коробочку». Один гравець так і не «заховав» їх туди. Хоча про це пізніше. До цього були беззубі атаки хмельничан. Такі собі возіння по полі «жовто-чорних». Але толку від того возіння ніякого. А тут ще й Клекот, який не впорався з емоціями та нервами. Додуматися на 92 хвилині матчу, а рефері додав 5 хвилин, відмахнутися від Степан Маковійчука. По обличчю. Та форвард гостей і так пів матчу валявся з будь-якої нагоди. А тут… «Залізна» червона картка! Відпочивай Степане Клекот. Щоправда, навіть у десятьох подоляни мали шанси зрівняти рахунок. Але двічі, після ударів Сенделя та Балицького, гостей рятував Сіротін. 95 хвилина. Рефері Андрій Грисьо, який, вважаємо, відпрацював матч на «відмінно», дав фінальний свисток. І хоч програло «Поділля», вважаємо, що команду потрібно після цього ще більше підтримати. Адже хлопці після гри виглядали так, наче програна велика вирішальна битва… Але ж ми всі знаємо, що до фіналу цієї битви ще далеко.
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
