Враховуючи той факт, що наш сайт проводив текстову онлайн трансляцію цього поєдинку, то вважаємо, що переказувати перебіг подій на полі чернівецького фізкультурно-оздоровчого комплексу «Олімпія» немає сенсу. А ось поділитися враженням від матчу, мабуть, таки варто.
Отож, ще за місяць до поєдинку, «Поділля» домовилося про спаринг з «Буковиною» на 23 лютого. Але за декілька днів до цієї дати, «Буковина» перенесла гру на 22 лютого та ще й на синтетичне поле. А тому Богдан Блавацький одразу ж вирішив не брати в Чернівці цілу когорту гравців. «Більшість гравців основного складу схильні до травмувань, а тому їм не рекомендується грати на «синтетиці», - зазначив Богдан Ігорович. Тому, на поле «Олімпії» в складі «Поділля» вийшло лише четверо гравців, які в першому колі були в «основі» команди. Це голкіпер Верещака, захисники Клекот та Дубчак, та півзахисник Комар. Натомість, «Буковина» виставила, судячи з усього, свій «бойовий» склад.

Отож, «Поділля» грало в першому таймі за новою тактичною схемою. В захисті – в лінію. На правому фланзі Яремчук, в центрі Дубчак, зліва – Клекот. Перед ними – Якубовський. У нападі діяв лише Слободян, а трохи позаду нього були Козелко з Грищуком. Півзахист виглядав так: зліва Колесников, у центрі Комар, праворуч – Безвещук.
Якщо до захисту претензій майже не виникало, то ось до півзахисту та нападу… Мабуть, якби матч був офіційним, то ще б до перерви з поля пішли Слободян, Колесников та Безвещук. Вони вочевидь не могли просто зачепитися за м’яч. Та й взагалі, команда грала жахливо. Щоправда, хлопці намагалися грати швидко в один-два паси, але не виходило. А тому доволі часто в епіцентрі уваги був Грищук, який іноді збирав біля себе по 3-4 захисника «Буковини», а потім втрачав м’яча. Як правило, з порушенням правил. Ось тільки суддя не помічав цих порушень. А Грищуку діставалося по ногах, як в офіційних матчах. «Буковина» ж намагалася правдами та неправдами вразити ворота Верещаки. Але у них теж нічого не виходило. Відверто кажучи, Верещака відстояв свої 45 хвилин непогано. Голкіпер «Поділля» лише одного разу помилився, коли на 28 хвилині матчу «заснув» на лінії воріт і не вийшов на перехоплення, що ледве не призвело до взяття воріт. А ось у пропущеному голі на 45 хвилині, навряд чи «всіх собак» можна вішати на Миколу. Він моменту удару не бачив! Та й удар був феєричним – зльоту в «дев’ятку». А ось захист та півзахист у цьому моменті мав відбиви атаку господарів.

У перерві, яка тривала хвилин 5, хмельничани вислухали чимало «теплих» слів від тренерів. Зокрема, Ярослав Бобиляк вимагав від гравців прокинутися і грати в футбол. Ну, а Богдан Блавацький поставив на другий тайм у ворота Сяміна, та замінив Слободяна з Безвещуком, випустивши Лемішевського з Мошківським. Молоді хмельничани дещо пожвавили гру. Ну, а через 9 хвилин після перерви, «Поділля» зрівняло рахунок. Швидка атака завершилася побаченням Козелка з останнім захисником «Буковини». Ігор не став обігрувати захисника, а вчасно віддав пас праворуч, де набігав Грищук. Олександр зіграв у два дотики – прокинув м’яча і пробив. 1:1.
Через дві хвилини знову гол! І знову герой епізоду Ігор Козелко. Цього разу він обіграв захисника, але Грищука поруч не було, тому і пробив одразу ж. Влучно! 1:2. Але перевага в рахунку була недовгою. Лише три хвилини. Яремчук біля кутового, на думку рефері, зфолив, і суддя призначив штрафний. Андрій намагався пояснити судді, що фолу не було, і… отримав жовту картку. А через хвилин 10 він міг отримати і червону! Але рефері, мабуть, просто пожалів Яремчука та «Поділля». Повертаємося до 14 хвилини другого тайму. «Буковина» виконала штрафний. Навіс на дальню штангу, Сямін стоїть… а там на дальній, Тофан у боротьбі із Клекотом заносить м’яч у ворота «Поділля». Здається, рукою! «Поділля» почало вимагати від судді не зараховувати гол, але… 2:2. До завершення матчу було ще багато часу, і були моменти в обох команд. Щоправда, стовідсоткових не було. А тому, мабуть, матч і завершився внічию. До того ж, по грі – закономірною «мировою». Можна лише припустити, що якби «Поділля» не пропустило в першому таймі, то святкувало б перемогу. Адже в другому таймі хмельничани прокинулися і почали демонструвати щось схоже на футбол, але все одне далеке від ідеалу. Вочевидь, що Комар ще набрав своєї форми, але провів матч непогано. Виділимо й Козелка з Грищуком. У захисті, як і раніше, надійно відіграв Якубовський. Непогано виглядав і Яремчук, але його амбіції йому заважали. Клекот – провалив перший тайм, у другому дещо виправився. Дубчак – ще не в формі. Безвещук – мабуть, він ще не доріс до першої команди. Колесников – це був не його день – він не міг ні за м’яч зачепитися, ні пас віддати. Слободян – грати в основі ще рано. Мошківський мав мало часу проявити себе, але поки що, з побаченого, потрібно йому ще попрацювати. Лемішевський – дещо пожвавив гру в центрі поля, але до основи трошки не дотягує. Шпіца – молодий і загадковий. Він за 17 хвилини на полі в цьому матчі відзначився лише одним проходом до штрафної «Буковини». Але, враховуючи його зріст, можливо його награватимуть під «стандарти». Верещака та Сямін. Мабуть, Микола сильніший поки що за Влада.

Отож, черговий спаринг позаду. Безперечно, ту оцінку, яку ми дали гравцям «Поділля» в матчі з «Буковиною», не слід близько сприймати до серця. По перше - на синтетиці хмельничанам було важко грати в динамічний футбол. По друге – це лише товариський матч. По-третє – це проста наша суб’єктивна думка. Але радує той факт, що навіть таким складом «Поділля» може «тягатися» з «Буковиною».