Хмельничани в рідних стінах спромоглися здобути одне очко


«Динамо»: Литвиненко, Дем’янчук, Бєлов, Котов (Гончар, 77), Осокін, Шимко, Донгаузер (Бичков, 67), Калайда (Ягмурян, 58), Дяченко, Сікорський (Бортнік, 57), Дітковський.

«Реал Фарм»: Кравченко, Смішко, Базан, Лоскутов, Галезник, Продан, Старовик, Лиховидов (Підлетейчук, 28), Копко, Єрмаков (Ільницький, 78), Рудий (Андрєєв, 65).

Попередження: Дем’янчук, 75, Ягмурян, 85, Дітковський, 86.
Вилучення: Дем’янчук, 90+4 (друге попередження)
Голи: Копко, 54, Дяченко, 62

Знаєте, є такий анекдот: «Всі кажуть: «В нашу команду беруть «кого попало». Так ось, якби в неї брали таких, то ми б давно виграли чемпіонат. В нас же грають лише «хто промазав».

Не смішно? А й справді, чого сміятися. Команда під назвою хмельницьке «Динамо» не спромоглася продемонструвати ні результат, ні видовищний футбол, ні… бажання перемогти! Ні, про всіх футболістів так не можна говорити. Але неозброєним оком було видно, що чимало гравців грали саме без бажання. Чому? Це лише їм відомо. Ми ж констатуємо, сьогодні на полі не було єдиного колективу (не беручи до уваги гостей). Не було тієї команди, яка є в Дюма у «Трьох мушкетерах», коли один за всіх і всі за одного.

Хоча початок поєдинку був доволі оптимістичним. Вже на 2 хвилині Сергій Дітковський пробив зі штрафного так, що ледь хрестовину воріт «Реал Фарму» не зламав. М’яч відскочив на Дяченка, той скинув на Сікорського і Михайло пробив… голкіпер врятував южненців, але ж м’яч, влучивши у руку захиснику «Реал Фарму» пішов на кутовий. На жаль, Ірина Петрова з Сімферополя не побачила гру рукою. Але відзначимо, що жінка у цетрі поля провела поєдинок, як то кажуть, «на рівні». Хоча був ще один епізод, у другому таймі, коли збили Микиту Донгаузера. А судя знову промовчала. Микита ж, після надання медичної допомоги, так і не повернувся на поле.

На 20 хвилині «розмочити» рахунок міг Семен Дяченко, але гостей врятував голкіпер. А через 15 хвилин вже южненці повинні були забивати – «Динамо» врятувала поперечина. І все таки на перерву команди мали б іти за рахунку 1:0 на користь хмельничан. Але не пішли… Михайло Сікорський, після розіграшу кутового у виконанні Шимка та Донгаузера, примудрився з двох метрів пробити вище воріт! Ну, і, як тут не згадати анекдот? Взагалі ж, склалося враження, що у першому таймі «Динамо» грало без правого флангу (там, де Влад Калайда та новачок Вадим Котов), а будували небезпечні атаки лівою бровкою, через Антона Осокіна, який ще не оговтався від травми, та Микити Донгаузера.

А після перерви провал в захисті хмельничан на 54 хвилині призвів до того, що южненці відкрили рахунок. Де був Котов, де був Дем'янчук? На полі… але не в тому місці, щоб завадити Андрію Копко відкрити рахунок. Ні Ягмурян, ні Бортнік, які майже одразу ж були кинуті у бій, ніяк не могли допомогти команді відігратися. Допомога прийшла несподіванно, після кутового в виконанні Шимко. Якийсь «дурдом» в штрафному майданчику «Реал Фарму» завершився тим, що Дяченко зумів проштовхнути «смугастого» повз захисників та голкіпера, відновивши «статус-кво». А далі… всі спроби вирвати перемогу були беззубими. Хоча можна згадати 89 хвилину, коли м’яч, після удару Бєлова, захисник южненців вибив з лінії воріт. Після цього і згадувати нічого, окрім вилучення Дем’янчука на 94 хвилині (обидва «гірчичника» захисник отримав заслужено»), та удару Продана у «дев’ятку» воріт «Динамо». Хмельничан від поразки врятував Василь Литвиненко.

Наостанок ще один не смішний анекдот:
- Чи може в собаки бути інфаркт?
- Звісно, якщо її привести на футбол.

Ну і наостанок наостанку додамо: хотілося б вірити в те, що сьогодні більшість гравців «Динамо» просто встали не з тієї ноги, і більше не будуть так грати. Інакше… перемог команді не бачити. Та й у вболівальників серця та нерви не залізні.
P.S: Шукати винних немає сенсу, інакше це все може лише погіршити ситуацію. Необхідно знайти відповідь на запитання: "Що робити далі?"