Ще на під’їзді до Гусятину подоляни не мали точної інформації, які матчі вони в цей день зіграють. Адже варіанти змінювалися майже щогодини. То три тайми по 30 хвилин, то чотири тайми по 30 хвилин, то… Ось і взнали вже у густинському ДЮСШ, що зіграють дві гри з таймами по 30 хвилин. Богдан Блавацький, взнавши склад «Ниви», виглядав дещо розгубленим. Але в той же час доволі веселим. «Зараз у них на поле вийдуть гравці, наближені до основи, а у нас – збірна «солянки», - кинув фразу про перший поєдинок Богдан Ігорович. Та й другий склад «Поділля» можна б було назвати теж не оптимальним, тоді як у «Ниви» й зовсім не зрозуміло хто був на полі. Отож, про все спочатку.
У першій грі на полі в складі «Поділля» вийшли Олексій Колесников, Олександр Грищук, Андрій Лемішевський, Сергій Якубовський, Максим Горбієвський (він знову кандидат у команду), Степан Клекот, Вадим Безвещук та інші гравці, які переглядаються. Отож, з «основи» «Поділля» було не більше трьох гравців Тоді як і у «Ниви» їх було не більше. «Якщо ж у цих двох зустрічах у «Ниви» першим вийшов сильніший склад у Гусятині, то хто ж тоді гратиме у другій зустрічі?», - задався я запитанням. Тим не менше, потрібно було спочатку дочекатися результату цієї зустрічі. І вже на 2 хвилині «Поділля» могло відкрити рахунок. Андрій Лемішевський виконав штрафний метрів з 23-ох, але м’яч пройшов трохи вище поперечини. Цей удар викликав оплески на стадіоні «Збруч», де зібралося близько 50 глядачів. А через хвилину серце «йокнуло» в багатьох подолян. Степан Клекот ледве не зазнав травми. Він отримав удар з заду по ногах. «Автор» удару – Андрій Сливка отримав за це жовту картку. Але його це не зупинило. Він і потім доволі жорстко грав проти гравців «Поділля», і хмельничани вимагали вилучили грубіяни. Суддя не вилучив. А ось переший небезпечний момент у воріт гостей виник аж на 23 хвилині. Це Сливка опинився на вістрі атаки і завдав удар головою, але м’яч, влучивши у Горбієвського, вилетів на кутовий. Одразу ж би хотілося зазначити, що Максим у цьому матчі справив непогане враження. Але був один «ляпсус» про якій трохи далі… А перший тайм першого матчу завершився з рахунком 0:0. Хоча по грі «Поділля» переважало суперника.
У другій тридцятихвилинці Богдан Блавацький одразу вніс корективи, знявши з гри Грищука, який важкувато виглядав, і одного молодого. На полі з’явилися Мошківський з Лікаренко.
Вже на 4 хвилині другого тайму хмельничани нарешті відзначилися. Нападник теофіпольської «Іскри» Ігор Козелко пройшов правим флангом і навісив на дальню штангу, де Олексій Колесников головою пробив під поперечину. Гол! І одразу ж про форварда з «Іскри» - він був, мабуть, найкращим у цьому матчі, а ось Колесников – забивши, просто зупинився і частенько «отримував» від тренера «наганяй». «Нива», пропустивши гол, активізувалася і почала частіше атакувати. І на 41-хвилині ледве не зрівняла рахунок. Подача з кутового низом, і м’яч спокійнісінько пролетів через весь штрафний майдачник і влучив у штангу. Ось це і був «ляпсус» Горбієвського, який мав виносити «смугастого», а не спостерігати за його польотом. Щоправда, вина і голкіпера, який наче застиг, та те ж дивився просто, як м’яч летить у правий від нього кут. Але щастя було на боці подолян, і голу не було. Ще хвилин 10 «Нива» тримала захист «Поділля» у напрузі, але Горбієвський руйнував атаки тернополян. А за 4 хвилини до фінального свистка Лікаренко мав карати господарів за необачність. Козелко вивів Андрія на оперативний простір і той з 12 метрів не зміг влучити у рамку воріт. Фінальний свисток арбітра зафіксував перемогу «Поділля» з рахунком 1:0.
Другий матч. Здавалося, що зараз хмельничани просто «розірвуть» суперника, в складі якого вийшла одна молодь. Натомість у «Поділля»: Ігор Луць, Лев Сергеєв, Віктор Заєць, Валерій Доценко, Ярослав Гутнікевич (екс-гравець бурштинського «Енергетика). А ось Андрій Будник, Тарас Гамарник та Олексій Сендель спостерігали з трибуни. Богдан Блавацький вирішив не задіювати цих гравців. Так само як і Ярослава Комара з Миколою Верещакою, які залишилися в Хмельницькому. Але залишилися, через травми. До речі, за словами лікаря команди, Комар вже невдовзі притупить до тренувань в основній групі.
Отож, окрім перелічених гравців, за «Поділля» вийшло чимало футболістів, які знаходяться на оглядинах, в тому числі і голкіпер. Отож, саме один із новачків ледве не відкрив рахунок на 11-хвилині, але м’яч після його удару влучив у стійку. Потім була спроба і Гутнікевича, який з 18 метрів пробив вище воріт. Ще через п’ять хвилин, удар одного новачка (вибачте, але прізвища їх не розголошуються, тому доводиться обмежуватися такими виразами) з розвороту з 15 метрів зумів взяти голкіпер «Ниви». На 21-хвилині хтось із новеньких пробив з 27 метрів трохи вище воріт. На 23-хвилині Заєць примудрився з 9 метрів «зафутболити» м’яча по горобцям. Так само зробив і Доценко зі штрафного наприкінці першого тайму. Одним словом, перевага «Поділля» була шаленою, а ось реалізація… Хоча відчувалося й те, що хмельничани грають не на всю потужність.
У другому таймі замість двох новачків вийшли Андрій Дубчак та Олексій Муравський. Саме останній заробив штрафний на 43-хвилині в 20 метрах від воріт «Ниви». Взявся його виконувати Ігор Луць, і влучив у самісінький нижній правий від голкіпера кут. Та й так, що мало хто на трибунах зрозумів, що це був гол. Через 4 хвилини ще один штрафний. Але цього разу його виковував Гутнікевич – повз воріт. Що ж, у другому таймі малюнок гри не змінився. «Поділля» частіше проводило свій час біля воріт «Ниви», яка просто відбивалася. І більше одного голу не пропустила.
Після гри на мою репліку: «Я думав буде 7:0», тренер «Поділля» Ярослав Бобиляк відповів: «На такому полі шанси зрівнялися». В принципі, погоджуюся. На цьому полі важко було продемонструвати свої технічні здатності та високі швидкості. Але ж у рамку воріт попадати були зобов’язані! А як сказав Богдан Блавацький: «Нам би так в офіційних матчах стартувати, як ми цього року в товариських перемагаємо». Гадаю, з ним всі згодні?!
Що ж, «Поділля» роз’їхалося по домівках. Щоб вже 2 лютого знову зібратися і вирушити до Криму. Там хоч поля будуть добрі, та й суперники сильніші.