Коли обидві команди можуть бути незадоволеними результатом

Якщо господарі поля, судячи з післяматчевого коментаря головного тренера „Ниви” Івана Панчишина, у цій грі показали футбол, наближений до того, до якого вони прагнуть, то „Поділля”... було розкритиковане своїм наставником Богданом Блавацьким. Як на мене, доволі обґрунтовано, адже „Ниву”, було очевидним, можна було перегравати. Але про все спочатку.

Богдан Блавацький в основі випустив лише одного форварда – Андрія Слободяна. Це, як зазначив Богдан Ігорович, і тактика, і безвихід – реально немає в нас двох хороших форвардів. А Слободяна випустив, бо потрібно ж було ставити одного гравця 1990 року народження. Натомість, Сендель з Мартинюком залишилися на „банці”, а Коесников – другий матч поспіль зіграв на позиції лівого півзахисника. Вінницький клуб теж вийшов у доволі несподіваному складі. Не було Траплі, Красія та Веретинського – лідерів „Ниви”. Як з’ясувалося після матчу, вони за порушення дисципліни були покарані і не готувалися до подільського дербі. Є ймовірність того, що їх відрахують з команди, ну так, як в нас відрахували Журку, Пакоша та Гордуна.

Матч розпочався одразу ж з атаки „Ниви-Світанок”. Шелест, увірвавшись до штрафного майданчику „Поділля”, опинився на газоні. Але суддя показав, що можна грати далі – дуже гарно падав півзахисник, але „Ниві” це не допомогло. Хмельничани лише на 6-хвилині отримали шанс на взяття воріт. Але кутовий, поданий Комаром, небезпеки не приніс – захист виніс м’яча. Натомість через 5 хвилин „Нива” провела небезпечну атаку, яка завершилася непоганим ударом головою Гончарука. Але Олександр Гуменюк зумів перевести м’яча на кутовий. Стартові 15 хвилин минули, і команди дещо заспокоїлися. Якщо і були моменти, то, як правило, біля воріт господарів. То Будник не влучить у рамку, то Гамарник попсує нерви обвідним, але неточним ударом, то Клекот не встигне на чудовий пас Комара. Але переважну більшість часу, команди провели від штрафної до штрафної. І відверто кажучи, навіть такий футбол, без ударів, якось було цікаво дивитися! Ну, а на останній хвилині матчу Тарас Гамарник примусив вболівальників обох команд хапатися за серце. Одних - від радості, інших – від розчарування. Будник віддав передачу на Гамарника, який знаходився в 6-7 метрах від воріт „Ниви”. До того ж сам! В капітана „Поділля” був час спокійно зупинити м’яч, подумати в який кут пробити, і власне відкрити рахунок у матчі. Але Тарас вирішив одразу ж пробити. Удар вийшов ніякий, і голкіпер „Ниви” Тросюк без проблем парирував удар.

У другому таймі гра пожвавішала. Господарі поля додали обертів, але швидкості гравцям часто не вистачало. Будник та Клекот, як правило, без проблем доганяли форвардів „Ниви”, які були попереду них на 2-3 метри. У перші 6 хвилин вінничани двічі небезпечно подавали кутові, але реалізувати моменти не давав спочатку Гамарник, а потім і Гуменюк. На 64-хвилині непогана комбінація в виконанні Колесникова та Луця, завершилася неточним ударом з 6 метрів Тараса Гамарника. І через 5 хвилин ледве не спрацювало футбольне правило: „Не забиваєш ти, забивають тобі”. Шелест виконав штрафний удар з метрів 22-23, і „Поділля” врятувала штанга. Щоправда, ще через 6 хвилин, вже „Ниві” пощастило. М’яч, після удару Гамарника, влучив у поперечину. На 83-хвилині поєдинок Богдан Блавацький, можливо відчувши, що можна все ж таки взяти в цій грі 3 очки, випустив другого форварда – Андрія Мартинюка. Мартинюк мав діяти у нападі разом із Сенделем, який замінив Слободяна на 53-хвилині. Але... Було враження, що Мартинюка немає на полі! Як наслідок, через пару хвилин Богдан Блавацький хотів зняти з гри Мартинюка, але чомусь не пішов на такий крок. А „Нива-Світанок” затиснула „Поділля”  біля власних воріт. Навала вінничан тривала приблизно з 88-хвилини. І лише одного разу, на 90-хвилині, хмельничани таки „вилізли” зі своєї половини поля і провели стрімку контратаку. Завершилася вона тим, що Андрій Яремчук опинився на газоні в штрафному майданчику господарів. Пенальті! Ні! Арбітр матчу Ярослав Кириченко не вгледів у епізоді порушення, і додані 3 хвилини провів разом із командами на половині поля „Поділля”. Фінальний свисток приніс розчарування обом командам. Адже будь-яка з них в цей вечір могла перемогти. Моменти ж були! Але втілити їх не змогли...

Богдан Блавацький, головний тренер „Поділля-Хмельницький”: „Ні результатом, ні грою я не задоволений. Будемо робити розбір гри, багатьох гравців покараємо, тому що потрібно було трохи по-іншому зіграти. Не вийшли швидкі контратаки, ми майже не створили жодного голевого моменту, хоча в інших іграх у нас це виходило”.

Іван Панчишин, головний тренер „Нив-Світанок”: „Ми грали проти команди, яка невипадково посідає третє місце. Добре підготовлена команда, має багато кваліфікованих гравців. Звісно, ми розраховували сьогодні на перемогу. Але в деяких моментах не пощастило. Я хочу подякувати команді за самовіддачу. Якістю гри можна залишатися задоволеним, але на стадії завершення атак у нас багато чого не виходило. Тому результат закономірний. Будемо працювати і йти вперед”.

Ну, і окремим пунктом хотілося б згадати хмельницьких уболівальників. Особливо тих, які їхали автобусом і запізнилися на матч. Молодці! У перерві матчу один із них розповів мені, як вони доїхали не повним складом. Причина – автобус запинили даішники в 32-кілометрах від Вінниці в Літині. В водія автобуса не було, здається, листа-відрядження, і даішники заборонили їхати далі і відправили автобус до Хмельницького. Поїхали додому і вболівальники... Але не всі! 14 фанів, все ж таки, дісталися Вінниці маршруткою, ну, а додому повернулися вже всі разом із командою.