Об’єктивно аналізувати змагання, протягом яких знялося аж п’ять (!) команд, дуже важко. Але в будь-якому випадку хмельничани не можуть занести до свого активу друголігову першість. Через невдалий менеджмент ще минулої осені «Поділля-Хмельницький» опинилось на «дні» турнірної таблиці. Про те, як прагнув підтримати реноме хмельницького футболу динамівський клуб, розповідає Віктор Муравський.
— Вікторе Іллічу, що скажете про підготовку та виступи новоствореного ПФК «Динамо» (Хмельницький) у весняно-літньому циклі 2009 року циклі першості України?
— Нагадаю, що взимку 2008—2009 років в організації єдиного професійного клубу з Хмельниччини сталися радикальні зміни. Він отримав назву, яку носив з 1960 по 1975 рік. Нове керівництво поставило перед тренерським «штабом» завдання: посісти в підсумку першості України місце в чільній десятці команд групи «А» другої ліги, використовувати в офіційних поєдинках якомога більше місцевих футболістів, створити боєздатний колектив. На посаду головного тренера було запрошено кваліфікованого фахівця Володимира Сергійовича Реву. У березні «Динамо» (Хмельницький) проводило досить тривалий збір у Севастополі. Новий наставник хмельничан впроваджував у колективі принципи так званого зонального футболу. Ці принципи наразі з успіхом використовуються в ряді провідних європейських клубів. Склад «Динамо» поповнили Євген Нікітін, Сергій Дітковський, Василь Козіброда, Сергій Рева. З вінницької «Ниви» повернувся Сергій Якубовський. Оновлений колектив потроху почав втілювати на полі те, чого вимагав тренерський штаб хмельничан. Звісно, не все вийшло відразу. В Кончі-Заспі 4 квітня стартовий офіційний весняний поєдинок ми програли ЦСКА — 0:3. Через тиждень дехто «допоміг» динамівцям вдома поступитися тернопільській «Ниві» — 1:2. Але згодом наша команда продемонструвала гідний результат — 28 очок в одинадцяти турах. Хмельничани перемагали в Чернівцях, Плисках, Миколаєві. Наші хлопці дуже старалися. Як кажуть, клали на алтар перемоги усю свою майстерність. Якщо я не помиляюсь, у квітні — червні саме «Динамо» (Хмельницький) мав четвертий показник у групі «А» другої ліги. Враховуючи невдалий виступ «Поділля-Хмельницького» восени 2008 року, мусимо задовольнитися загальним восьмим підсумковим місцем.
— Як футболісти грали у весняно-літньому циклі першості України?
— Скажу лише про тих, на чиї плечі лягло найбільше навантаження в офіційних матчах. Ще минулої осені у «Поділлі-Хмельницькому» досить проблемною була позиція воротаря. З приходом у команду Василя Козіброди в цілому проблема голкіперів вирішена. Щоправда, починав Василь не дуже впевнено. Довелося попрацювати нашому тренеру з воротарів Олександру Поріцькому. В підсумку — ряд зустрічей Козіброда відстояв на нуль, нерідко рятував «Динамо». Не секрет, що наразі Василь — один з улюбленців місцевої публіки. На позиції ліберо грав Віталій Балицький. Це — капітан команди, наш помічник, який гуртував колектив, цементував динамівську оборону. Коли було потрібно, Віталій підключався й до атак хмельничан. Лівий оборонець Андрій Яремчук — справжній боєць. Може, ще майстерності йому бракує. Та це він компенсував граничною самовідданістю та працездатністю. Так би мовити, «за виробничою необхідністю» тренери ставили грати правого оборонця Льва Сергеєва. Усе ж-таки пограв свого часу у вищій лізі, в цьому амплуа він діяв ще в складі ФК «Красилів». Але принципи зонального футболу Лев Сергеєв якісно почав втілювати лише в кінці першості. Маємо перспективного центрального оборонця — Якубовського. Він прогресує, прагне вдосконалюватись. І це похвально. Інколи тренери довіряли місце в обороні Анатолію Шляховому. На жаль, травма завадила йому дограти першість.
— Кілька слів про гру хавбеків та нападників...
— Ігор Шолін дуже працездатний, виконував на майданчику великий обсяг роботи, але нерідко перетримував м’яч. Володимир Рудий може добре виконати стандарт, але чомусь зменшив вимоги до себе. Як наслідок — не завжди потрапляє до основи. Його одноліток (1990 р.н.) Андрій Слободян — навпаки: своєю сумлінною працею на тренуваннях завоював собі місце в стартовому складі «Динамо». Забив гол. По всій центральній вісі в середині поля діяв Сергій Рева. Із зрозумілих причин йому добре вдавалося втілювати в іграх принципи зонального футболу. Окремо слова подяки хочу адресувати Сергію Дітковському. Цей футболіст пройшов вищу школу футболу, але в «Динамо» ніяких особливих умов не вимагав. Натомість, діючи на вістрі наших атак, Сергій провів кілька вирішальних, переможних м’ячів. Зокрема, у Плисках, в Миколаєві, вдома — у принциповому протистоянні проти «Ниви» (Вінниця). Що й казати, Сергій вміє все — віддати чудовий пас, прикрити м’яч корпусом, відчути голеву ситуацію, влучно поцілити у ворота суперника. Дітковський — найкраще надбання хмельницького клубу цієї весни.
— Гра якого молодого місцевого вихованця заслуговує на позитивну оцінку?
— Прийшов час реалізовувати свій ігровий потенціал Андрію Лемішевському. Його почали залучати до основи. Цей футболіст має потужний удар, максимально самовідданий. Але Андрієві не завадить покращити культуру першого паса, не програвати в позиційній боротьбі із суперниками.
— Які поєдинки за участю «Динамо» цієї весни вважаєте найкращими?
— Вдома — зустріч із «Россю», а на виїзді — поєдинок проти МФК «Миколаїв». Обидва матчі завершилися з однаковим рахунком— 2:1 на користь хмельничан. Чому я виділив саме ці ігри? Мабуть, проти білоцерківців «Динамо», за змістом демонстрованого футболу, найбільша наблизилось до тієї моделі гри, яку втілював Володимир Сергійович Рева. До шостої компенсованої до основного часу того матчу хвилині динамівці вели — 2:0. У Миколаєві ж протистояння було не на жарт. І вже хмельничани забили в компенсований час. Гол Дітковського дозволив вирвати перемогу.
— До останнього туру головним тренером «Динамо» був Володимир Рева. Немає сенсу деталізувати причини його від’їзду з Хмельницького. Краще підсумуйте роботу Володимира Сергійовича.
— Володимир Сергійович проводив змістовні тренування, на яких футболісти виконували багато вправ із м’ячами. Через ці вправи багато хто став підтягувати функціональну підготовку. Цей фахівець заклав фундамент достатньо боєздатного колективу. Й надалі в «Динамо» найкращі напрацювання Реви використовуватимуться тренерським «штабом».
— Які кадрові зміни у «Динамо». Де готуватимуться ваші підопічні до наступної першості?
— Якщо мова про футболістів, то контракти закінчуються в дев’ятьох. На 23 червня призначено збори команди. Розберемося, хто залишиться в нашому клубі, а хто шукатиме кращої долі в інших командах. З 25 червня по 13 липня перебуватимемо на зборах у Севастополі. Вірогідні новачки вже туди прибуватимуть. Але наш почесний президент поставив завдання — віддавати перевагу вихованцям хмельницького футболу.
— Вікторе Іллічу, наступний рік — ювілейний для професійного футболу в нашому місті. Відзначатиметься 50-річчя надання статусу команди майстрів тодішньому «Динамо». Звісно, кращим дарунком для місцевих вболівальників був би вихід ваших підопічних до першої ліги. Місцевий пошановувач спорту № 1 Василь Левицький запитує, чи берете ви на себе стовідсоткову відповідальність за виконання цього завдання; чи є в команді для цього потрібні умови?
— Якщо мова про гроші, то зарплату й бонусні за минулу першість нам виплатили. Керівництво клубу запевнило, що й у наступному сезоні проблем з оплатою не буде. Не секрет, що перед «Динамо» стоїть завдання поборотися за вихід до першої ліги. Стовідсотково можу гарантувати лише те, що в кожній грі ми прагнутиме перемоги. Але це футбол, і результат у ньому інколи непередбачуваний.
Віктор Котов, "Український футбол"
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
