- Я казав - спасайте команду, - розповідає директор «Динамо» Валерій Крохан. - Помагайте! Дограйте три гри - а там буде видно. Але це нікому непотрібно. А мені це потрібно? Вже п'ятий рік я сам тягну. П'ятий рік. А мене ще й обзивають.
Мені 62 роки, в мене нерви здали, здоров'я нема, я став хворіти. Серце вже хапає. Мені вже не треба футболу. Але я тягнув! Мені зараз чужі люди кажуть — давайте, ми поможемо. А я не хочу. Хай їм буде стидно - ядухам, мельникам. Команда цього року, як-не-як, гарна! А як мені їм в очі дивитися, цим хлопцям? Вони йдуть на тренування, заходять до мене - Миколайович, коли зарплата, Миколайович, треба за садік заплатити. Як це витримати?
З двадцяти матчів, яке провело «Динамо», команда тріумфувала лише тричі. Ще дві нічиї — і 15 поразок . Неохоче директор підтвердив - погані результатимогли бути протестом гравців.
- Хлопці не отримували зарплати, нічого. От вони і знаходили такі виходи. Я вже управляти ними не міг.
- Тобто, команда зливала ігри?
Бувало, напевно, і таке. Але це ж недоказуємо. Я ж знаю, як вони можуть грати, і ви самі бачили, як вони грали. Все почалося з того, як я їх розпустив на 25 днів, бо не було чим їх харчувати. В мене сьогодні боргу - 61 тисяча по харчуванню.
А земельний податок, і те, і те - і виходить 80 тисяч. Скільки сюди вкладено грошей! Вам назвати суму - ви не повірите! 500 тисяч гривень! Хто мені їх поверне за п'ять років? Якось зараз розрахуюсь. Машину продам, у дітей попрошу...
Нічого, викручусь! При мені пішло в небуття 17 команд. Це Рівне, Івано-Франківськ, Вінниця, Житомир... А я тримав «Динамо».
- Чи є борги по зарплаті?
Дали їм трохи. Команда знялася - все, які борги? Все списується. Але я їм вчора дав на дорогу, дістав з кишені і дав. Треба було дітям щось дати. І робітникам\ своїм дав. А це 42 чоловіки, і кожен ходить - дай зарплату!
- Як відродити команду і чи реально це?
Якщо будуть спонсори - почнемо все з початку. А для цього треба фінансування. Щоб стати членом Професійної футбольної ліги, треба терміново заявитися у колективи фізкультури. Треба дати заявку на Федерацію футболу України і проходити атестацію! Ці питання я можу порішати, але повинна бути гарантія, що в клубу гроші є. «Динамо» вже не відродиш. Якщо це не потрібно ні ФСТ «Динамо», ні керівництву міста, ні області, то про яке відродження ми можемо говорити? Треба створювати нову команду. А щоб грати у Професійній лізі, на рік потрібно чотири мільйони гривень.
- Чи готові ви це зробити?
Я готовий працювати, і допоможу. Я родився у Хмельницькому, виріс, грав 15 років у команді майстрів. Я в 67-му році для Хмельниччини виборов бронзові медалі Чемпіонату Радянського союзу у Москві. Був кращим бомбардиром! Тому я й небайдужий до того.
Оксана Ісаєнко. Газета ВСІМ, № 47 (388).
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
