Як згодом виявилося більшість очікувало на приїзд Олександра Арсенюка, але за інформацією генерального директора ТОВ ФК „Поділля” Сергія Білєвіча той відпочиває в Альпах. Логічно, що посланець від Арсенюків на більшість запитань змістовних відповідей не дав, тому чіткої позиції, наразі члена професійної футбольної ліги ТОВ ФК „Поділля” усі присутні не дізналися.
Розпочав зібрання сам міський голова, який коротко ознайомив присутніх із ситуацією навколо ТОВ ФК „Поділля”. Сергій Мельник багатослівним не був і зазначив, що за два роки на футбольну команду було витрачено понад 9 млн гривень і наразі немає нічого, автобус відсутній, тренувальної бази немає, єдине, що вдалося зробити, так це побудувати стадіон за державні кошти. Далі міський голова передав право слова своєму заступнику Віктор Байдичу. В минулих публікаціях наш щотижневик неодноразово загострював свою увагу на вищезгаданій особі, здебільшого через його не зрозумілу позицію по відношенню до футбольного клубу. Але за лічені дні до зібрання Віктор Байдич висловив своє я і чітко охарактеризував нинішню ситуацію, яка склалась у єдиному професійному футбольному клубі на Хмельниччині. Віктор Байдич оголосив прізвища присутніх і зауважив, що із всіх учасників круглого столу не прибули на важливу зустріч головний тренер та голова клубу ТОВ ФК „Поділля” Сергій Кучеренко та Олександр Арсенюк відповідно. Віктор Байдич згадав 2004-ий рік, час коли ФК „Красилів” та АФК „Поділля” об’єдналися з подальшим створенням ТОВ ФК „Поділля” з метою залучення Хмельницького до змагань у першій лізі. За словами доповідача фактичними власниками команди були брати Арсенюки, спочатку Петро, а згодом Олександр. Місто Хмельницький у цьому процесі мало почесний обов’язок – фінансувати команду. З 10 липня 2004 року по 31 грудня 2006-го року на утримання ТОВ ФК „Поділля” було виділено 10 млн 612 тис гривень. З деякими цифрами ви можете ознайомитися - оренда спортивної бази у місті Красилів – 326 тис гривень, проживання у місті Красилів – 264 тис гривень, харчування у місті Красилів – 787 тис гривень і найбільший показник, це заробітня плата – 6 млн 200 тис гривень. Віктор Байдич наголосив, що фактично ці кошти проїдалися і ні копійки не було витрачено на розбудову тренувальної бази і власної клубної інфраструктури, навпаки були накопичені борги внаслідок завищення преміальних через безглузду менеджерську діяльність.
Що отримало місто на початок 2007 – го року:
- заборгованість перед гравцями та адміністративним персоналом клубу у розмірі 700 тис гривень;
- напруженість у колективі та не виїзд клубу вперше в історії на календарну гру в Охтирку;
- шантаж керівництва клубу міської влади, або давайте гроші, або отримаєте скандал на всю Україну і так впродовж кількох місяців.
Ще перед Новим роком депутати міської Ради чітко вирішили, що приватний футбольний клуб вони фінансувати не будуть. Була створена комісія при міській Раді, яка визначила, що кошти проїдаються, клубна інфраструктура не розбудовується, все у занедбаному стані.
Позиція міської влади та депутатського корпусу сьогодні така:
- команда повинна юридично належати місту;
- ніякої співпраці з братами Арсенюками. Їх позиція чітка – команда моя і нікому я її не віддам, а ви ще дякуйте за те, що я зробив для міста Хмельницького.
Віктор Байдич підкреслив, що круглому столу передували неодноразові переговори з Арсенюками з метою пошуку розумного рішення. Неодноразово Сергій Мельник зустрічався, велися розмови з Іваном Гладуняком. Остання наша пропозиція в кінці грудня 2006-го року стосувалася питання розширення числа співзасновників ввівши туди міську та обласну Раду із зменшенням статутного капіталу з приблизно 1 млн гривень до 40 тис гривень. Пропонувались розподілити частки статутного капіталу наступним чином: Олександру Арсенюк та підприємство „Арсенюк та Штефанік” – 28 %, громадська організація АФК „Поділля” – 4 %, міська Рада – 53 %, обласна Рада – 15 %. Мета такого союзу була проста – не поспішаючи перейти до відкритого акціонерного товариства, з перспективою реалізації завдання виходу хмельницької команди до вищої ліги.
Згодом голова комітету з фізичної культури і спорту Валерій Вешко виступив з докладом про сьогодення спорту у місті Хмельницькому. Спортивний керівник в основному опирався на цифри і конкретикою його річ не відзначалася.
Надалі право слова отримав генеральний директор ТОВ ФК „Поділля” Сергій Білєвіч: „Лише вчора прийшов факс з міської влади про сьогоднішню зустріч. І Петро, і Олександр Арсенюк хотіли бути присутніми на зібранні, але наразі вони за кордоном. Зараз важко говорити про ситуацію у команді. Ті кошти, які міська влада обіцяла, вони надходили. Проблем наразі достатньо, автобуса немає, бази теж, гравці всі на контракті в Арсенюка. В останньому році наша команда по виплаті преміальних і зарплати в другій десятці клубів першої ліги. Дуже погано, що немає сьогодні Арсенюків. Я наразі не можу говорити про їх чітку позицію. Я взагалі здивований, що це зібрання проходить без них”.
Позицію Білєвіча жорстко розкритикував представник ПФЛ Ігор Гатаулін, який засудив дії керівництва ТОВ ФК „Поділля” по відношенню до гравців і свідомо наголосив, що з таким бюджетом, як у хмельницької команди по силам вирішувати і більш серйозні завдання, аніж сперечатися за збереження прописки у першій ліз. До прикладу бюджет київської „Оболоні” – 1 млн доларів і вона на першому місці, „Нафтовика - Укрнафти” – 875 тис доларів. Бюджети інших футбольних клубів першої ліги значно менші. Для Ігоря Гатауліна залишилося таємницею, як можна керувати клубом з таким бюджетом і знаходитися у підвалинах турнірної таблиці. Сьогодні 14-ть футболістів ТОВ ФК „Поділля” звернулися до ПФЛ з претензіями по невиплаті преміальних і, як факт екстраординарний – це не виїзд на гру. Сором!!! Подивіться де „Енергетик” (Бурштин). Їх річний бюджет 400 тис гривень, чи „ЦСКА” (Київ), яке грає за тарілку супу. Але в них немає поняття не виїхати на гру.
Своє право висловити свою точку зору отримав депутат міської Ради Іван Вознюк, який певний проміжок часу у першій частині першості сезону 2006-2007-го року мав право підпису фінансових документів. За словами Івана Степановича: „ 30 % міських коштів осідало в структурах Красилова. Там футбол вже давно не грають. Коли йде питання про невиплату зарплати, не закриті питання медичного обслуговування, міліції, а керівник клубу йде і знімає останні кошти у банку – це не по футбольному, не по людськи. Керівник такого рівня повинен вишукувати кошти, натомість маємо цифру – зарплата Арсенюків у 2005 році – 200 тис гривень. Ті суми, яка озвучувалися (1 млн доларів) для життєдіяльності команди – це нормальні кошти, потрібно їх розумно розподілити. Футбол Хмельницькому потрібний. Наша зустріч повинна поставити крапку цим авантюрним діям керівників клубу, з людьми, які взагалі не розуміють, що таке футбол”.
Не стояв осторонь дискусій і Віктор Вікарчук. Депутат міської ради одним із перших підняв питання не правомірного фінансування ТОВ ФК „Поділля” і на вищезгаданій зустрічі висловив власне бачення існування футбольної команди на Хмельниччині. Віктор Євгенович зауважив: „Мене, як громадянина України, платника податків, пересічного вболівальника цікавить майбутнє футбольного клубу. Раніше газети боялися навіть друкувати, про ситуацію, що коїлася навколо ТОВ ФК „Поділля”, але дякувати Богу ми сьогодні маємо серйозний зсув на краще. Місто надає стовідсоткове фінансування, а розпорядником коштів є фізична особа. Такого не може бути. Наразі є критична заява власників клубу про те, що вони не віддають команду місту Хмельницькому. Інше питання – це ліквідація існуючої і створення нової команди, що дасть можливість розвивати футбол у Хмельницькому. Не може такого бути, що всі гравці найманці. Я не кажу, що повинні бути усі місцеві, але ж якась частина подолян повинна бути присутня у клубі. Актуальним питанням є дитячо – юнацький спорт. Дитячі школи належним чином не працюють і це серйозна проблема. Депутатський корпус сьогодні однозначно не буде фінансувати приватну команду”.
Представники аматорських футбольних команд Хмельницького делегували Володимира Вариводського. Той у свою чергу сказав: „Футболу у Хмельницькому наразі немає. Після передачі футбольного клубу у Красилів, ми лише з натяжкою можемо називати його хмельницькою. Сьогодні випускники місцевих ДЮСШ не мають перспективи. В нас свого роду колонія одеситів. Однозначно, команда має бути міською. Це чітка позиція громадськості міста. Вважаю, що рішення про розрив відносин з Арсенюками підтримає спортивна громадськість”.
Надалі зі своїми доповідями виступили представники спортивної громадськості – Михайло Дунець, Ігор Хіблін, Станіслав Островський. Але не будемо зупинятися детально на їх виступах, адже вони практично були схожими на доповіді попередників.
Одним з останніх виступив секретар ПФЛ Святослав Сирота, який розвіяв усі міфи щодо надій у весняний цикл розпочати у другій лізі, у разі створення нової команди. Існують регламентні норми, яких звісно переступати не можна. Якщо міська Рада надасть відповідні гарантії стабільного фінансування – це можна буде зробити з літа 2007-го року, а весняний цикл провести у КФК. Позиція ПФЛ чітка, зберегти команду у Хмельницькому. Наше місто чи не єдине, яке з усіх областей Західного регіону ще не було у вищій лізі.
Підсумував зібрання заступник міського голови Віктор Байдич. Він зауважив, що річних 4,5 млн гривень, що є кошторисом клубу вистачить, щоб придбати автобус, розбудувати інфраструктуру клубу і з літа 2007-го року стартувати у другій лізі. Наразі у надкороткі строки необхідно підготувати юридичний проект муніципальної футбольної команди.
Що буде з командою Олександра Арсенюка не зрозуміло. Також ні слова не було сказано, про людей, які можуть очолити футбольний клуб.
У непорозуміннях у верхівках місто Хмельницький ми, пересічні громадяни та вболівальники позбавилося команди першої ліги. Добре це чи погано, побачимо згодом. А головне і найцікавіше вже розпочалося згодом, коли почали спливати прізвища ймовірних кандидатів на керівні посади у клубі (голова клубу з правом фінансового підпису та головного тренера). Що з себе уявляють ці люди вирішувати Вам, ми лише наведемо відомості про кожного з них.
Ігор Хіблін
Відомий у минулому арбітр вищої ліги. Володар звання „Найкращий арбітр України” на початку 2000 років. Наразі працює на чотирьох посадах: перший заступник голови федерації футболу Хмельницької області, голова суддівського комітету Хмельницької області, інспектор футбольних матчів першостей України, член Ради клубу ТОВ ФК „Поділля”. Досвіду роботи на керівних посадах у футбольних клубах немає, як у ролі президента чи голови клубу, так і головного тренера
Михайло Дунець
Відомий у Хмельницькому футбольний спеціаліст, який працював з багатьма футбольними командами України. Видатних результатів не досягав, навпаки має за плечима декілька звільнень за незадовільні результати на посадах головного тренера. Зокрема у 1994-95 роках у команді „Поділля” (Хмельницький), літо-осінь 2003 року „Карпати - 2”, весна 2004 року – „Полісся” (Житомир). Наразі працює у Швеції – аматорський рівень. Найкращі роки роботи - рівненський „Верес”. Команда виступала у вищій лізі.
Микола Шершун
Проявив себе на посаді керівника дитячо-юнацького футбольного клубу. Виховав свого сина, гравця збірної команди України Богдана Шершуна. Будучи адміністратором у друголіговському „Поділлі”, команда не вирішила питання підвищення у статусі. До його негативів можна віднести підпис документу про позбавлення АФК „Поділля” члена професійної футбольної ліги України та ліквідації міської команди
Богдан Блавацький
Зараз багато говорять про можливість очолення клубом Богдана Блавацького. Нагадуємо читачам його послужний список: у сезоні 1995-1996 років будучи головним тренером вивів на 9 місце „Прикарпаття” (Івано-Франківськ) - вища ліга. Цей показник є і донині неперевершеним для прикарпатського футболу. Його заслуги є майже неперевершеними і для Хмельниччини. За часів Незалежної України єдиний тренер, що восени 2002-го року вивів свою команду ФК „Красилів” до 1/8 фіналу національного Кубку України по футболу (були, до речі, переграні хмельницьке „Поділля” та харківський „Металіст”). В сезоні 2001 – 2002 років за досить скромні кошти підопічні Богдана Блавацького виключно за спортивними принципами (28 перемог, 4 нічиїх, 4 поразки), увійшли до першої ліги України, чого не вдавалося жодній іншій команді Хмельниччини. У тому сезоні були переможені охтирський „Нафтовик” (3:1), алчевська „Сталь” (3:0) та інші відомі команди з якими сучасне „Поділля” може тільки мріяти зіграти на рівних. Але найголовніше досягнення цього неперевершеного фахівця футболу, що він вмів розгледіти футбольні таланти Хмельниччини, надавав їм можливість розкрити свої кращі футбольні якості. Ті ж Сендель, Кострицький, Деусов, Рублевський, Чопик, Лановий формували боєздатний колектив, який за рахунок не тільки майстерності, але й високих морально – вольових якостей, примусив рахуватися із собою набагато маститіших суперників. Тому-то дуже дивно, що нинішнє керівництво міста, в тому числі і спортивне ще вагається чи використати унікальний збіг обставин і можливість і бажання цього видатного тренера працювати на благо футболу Хмельниччини.
Редакція також звертається до найбільш палких уболівальників хмельницького „Поділля” з проханням звернутися безпосередньо до керівних органів і не слухати чергових бажаючих дістатися до грошового корита, а приймати кадрові рішення виходячи з істинних інтересів розвитку хмельницького футболу. В цьому випадку повинна бути фінансова стабільність, розумна кадрова політика з підбором професіоналів та людей, руки яких не заплямовані фінансовими скандалами.
Наш щотижневик пропонує власну модель майбутнього керівництва муніципального футбольного клубу, якому по силам вирішувати серйозні завдання. Ще не відомо, яка буде структура керівництва, але вашій увазі люди, честь і гідність яких не підлягає сумнівам
- почесний президент МФК „Поділля” – хмельницький міський голова Сергій Мельник, або депутат міської Ради Віктор Вікарчук;
- віце – президент та одночасно головний тренер – Богдан Блавацький;
- головний менеджер клубу – депутат міської Ради Віктор Вікарчук;
- адміністратор клубу – Юрій Шаповалов;
- тренери команди – на розсуд керівництва команди
Коментар
Депутат міської Ради Віктор Вікарчук: „Мені приємно, що ту справу, яку я серйозно розпочав підтримали міський голова Сергій Мельник та його заступники. Це початок нової ери відродження хмельницького футболу з розбудовою інфраструктури, розвитку дитячо-юнацького футболу. Я вважаю, що здоровий глузд переміг. Громадськість підтримала волю депутатів міської Ради і тепер ми можемо з впевненістю дивитися у майбутнє.”
Хмельницький міський голова Сергій Мельник: „Цей процес затягнувся і рано чи пізно повинно було вирішитися це непорозуміння. Міська влада боролася за те, щоб цей процес був прозорим і чесним. Так сталося, що з нинішніми керівниками ТОВ ФК „Поділля” компромісного рішення не було знайдено, хоча два тижні тому ми провели зустріч у присутності голови обласної Ради Івана Гладуняка і нібито порозуміння було знайдене. Але після Нового року керівники команди вкотре відмовилися контактувати, тому логічними діями стало проведення круглого столу за участю керівників міста, спортивної громадськості, футбольних тренерів, керівників ТОВ ФК „Поділля” та представників місцевих ЗМІ. Я думаю, що це важливий крок, який працюватиме на благо міста Хмельницького.”
Газета „Спортивний лідер +”. Матеріал Артем Глас
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
