22-річний футболіст, який все своє футбольне життя присвятив Хмельницькому, невдовзі зможе повернутися на поле. Адже «пауза», яка виникла в кар’єрі Андрія Лемішевського, зовсім не з ініціативи футболіста. Він став одним із трьох «динамівців», які після аварії клубного автобуса опинилися на лікарняному ліжку. Отож - про неприємні спогади про аварію, про шлях до футбольної кар’єри, про… Про все це у матеріалі «Є Теленавігатора».
Плавець, дзюдоїст, футболіст
Навряд чи у шість років Андрій думав стати футболістом. Скоріше мріяв про кар’єру плавця – адже саме в першому класі батьки віддали свого сина на плавання, яким він займався п’ять років. Поки не набридло… «Тоді мені батько запропонував піти на дзюдо, - згадує півзахисник «Динамо». – Я погодився. Двічі ставав бронзовим призером чемпіонату України, а паралельно ганяв з хлопцями м’яча. А вже в десятому класі задумався над тим, що потрібно направляти свої зусилля в один бік – чи дзюдо, чи футбол. Обрав останній». Батьки підтримали Андрія, сказавши: «Якщо тобі більше подобається футбол, то грай». «Записався у секцію, де моїми тренерами стали Леонід Лемещенко та Роберт Саркісов, - каже Андрій Лемішевський. – А через рік потрапив до юнацької команди «Динамо», яку очолював Михайло Дунець. У 2005 році опинився в хмельницькому «Поділлі», яке тренував Сергій Кучеренко».
Гол, який і досі всі згадують
Про Андрія Лемішевського, як футболіста хмельницької команди, почали частіше говорити в 2007 році, коли «Поділля» виступало в аматорській лізі. Тоді ж півзахисника «Льому» (так Андрія називають у команді) можна було побачити на полі майже кожного матчу. А вже згодом, 4 листопада того ж року, Лемішевський завоював серця багатьох фанатів. І все завдяки єдиному голу в ворота тернопільської «Ниви». Тоді «Поділля», поступаючись в рідних стінах гостям з рахунком 0:1, «вирвало» нічию на останній хвилині матчу. Героєм матчу став Андрій Лемішевський, який забив диво-гол зі штрафного з трьох десятків метрів. Відеозапис цього голу одразу ж з’явився на багатьох Інтернет-сайтах… «Якби кожного матчу виходили такі удари, футбол був би не цікавим, - вважає футболіст. – Такі м’ячі залітають, мабуть, раз у рік. Але в тому матчі я відчував, що заб’ю – вдарив і забив».
Аварія у Летичівському районі
18 липня цього року близько 12 години дня у Летичівському районі автобус, в якому їхала хмельницька футбольна команда, потрапив в аварію. Ігор Шолін, Сергій Якубовський та Андрій Лемішевський отримали численні тілесні ушкодження. «Все відбулося за якусь секунду, - згадує Андрій. - Задрімав, поклав голову на вікно, а через хвилин десять почув вибух та звук битого скла. Ніхто нічого не розумів, а я був весь у крові, знаходився в шоці. Вже потім мені наклали понад п’ятдесят швів на плече і сказали, що в мене пошкоджена роговиця ока. А Сергій Якубовський з Ігорем Шоліним опинилися в реанімації. Останній, до речі, так і знаходиться в реанімаційному відділенні». Андрієві в обласній лікарні вийняли два уламки скла з ока і порадили їхати на обстеження в Одесу в інститут імені Філатова. Того ж дня футболіст разом із батьками поїхали на лікування в Одесу. За тиждень перебування в лікарні з ока Андрія вийшло ще кілька уламків скла. Нині ж ще залишився скляний пил, але Лемішевський вже не може знаходитися на лікарняному: «Потрібно повертатися на футбольне поле. Тому нині активно тренуюся, тим паче, що лікарі вже дозволяють».
Газета "Є! Теленавігатор" від 27 серпня 2009 року.
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
