І знову «баранка» в чемпіонаті

«ПОДІЛЛЯ»: Леонідов, Дубчак, Яремчук, Шляховий, Будник, Гутнікевич, Шолін, Коваль (64 Грищук), Бляхарський (53 Шаєнко, 78 Рудий), Сендель (66 Колесников), Козелко (88 Іванець).

Про що писати? Про футбол, якого не було? Про вигуки фанатів, які були доволі емоційними і критичними? Про… Це був нудний матч із дещо шокуючим завершенням. Адже все мало б, за логікою, завершитися «сухою» нічиєю. Все йшло до цього! І навіть якби так і завершилося, то переконаний – незадоволених «Поділлям» було б не менше. У нас немає команди! А в стартовому складі… подивіться скільки було хмельничан і згадайте заяви про те, що в «Поділлі» майже всі місцеві гравці.

Особисто я, після матчу (хвилин так 30 пройшло), посміхався. Істерика чи що? Навіть пояснити не можу. Бо ж радіти нічому. Але на душі якогось каменю чи гіркоти не має. Бо вже давно туди мені, як і багатьом вболівальникам, наплювали. А тут… «Княжа-2». У цій команді лише два (!!!) гравці «понюхали» другу лігу! І все! Решта – дебютанти. А в нас всі профі… починаючи від директора клубу, закінчуючи начальником команди, який чомусь (іншого вибору не має просто – грошей на справжнього відеоператора немає) виконує роль відеоператора під час матчів. Прикро було одне – Ярослав Бобиляк не знайшов у собі сили, щоб прийти на прес-конференцію. А жаль… запитань вистачало.

Не знаю хто як, а я забув, коли «Поділля» востаннє починало шалений тиск на ворота суперників на початку матчу. Отож, потужного старту не було і в грі проти «Княжої-2». А перший удар по воротах гостей відбувся на 10 хвилині. І той не точний – Сендель головою метрів з 12-ти. І далі знову затишшя. Через 16 хвилин – ще один удар. Сендель з 30 метрів зі штрафного пробивав у «шістку» - поруч із стійкою. Взагалі, в першому таймі активними були лише Олексій та Василь Бляхарський. Та й Будник намагався допомагати. Ось тільки важко Андрію було, адже грав на позиції правого захисника! Взагалі, правий був Іван Марущак, тренер гостей, який після гри сказав: «Ви мали нас сьогодні розкатати». Погоджуюся. Особливо у першому таймі, коли молодь із Щасливого була розгубленою. Як пояснив Марущак, це все через наші трибуни. «Хлопці не звикли грати за такої аури», - додав тренер «Княжої-2». І це все при тому, що на матч прийшло… увага – новий антирекорд цього сезону – 2500-2800 глядачів. Не більше! Навіть важко уявити, скільки людей прийде подивитися наступний матч. Ну, а наприкінці тайму Гутнікевич пробив у «дев’ятку», але гостей врятував голкіпер.

Перерва. Мені знову смішно! А знаєте чому? Бо цікавіше було дивитися як дівчата «циганочку» танцювали, ніж такий футбол, який був у першому таймі! Але ж сподівався, що в другому щось зміниться. Змінилося. Дебютував Шаєнко, який, здається, лише вночі приїхав у Хмельницький і гравці «Поділля» його вперше на очі побачили! Навіщо взагалі було його заявляти на матч? Хоча до самого Шаєнка навряд чи у вболівальників є претензії, оскільки мають розуміти, що потрібно адаптуватися в команді. Хоча, щось інтуїція підказує, що цей екс-гравець луганського «Комунальника» довго не затримується. Бо зіграв лише 25 хвилин, а потім замість нього дебютував Володимир Рудий, брат Віталія, який грав у «Поділлі», коли команду очолював Сергій Кучеренко. Володимир 1990 року народження. Подивимося, що буде з ним у «Поділлі» далі. Здивувало й те, що Грищука випустили на 64 хвилини на позицію лівого півзахисника. Але ж Сашко – гравець центру! Не його цей фланг, не його! Добре, що хоч Колесников знову був «у своїй тарілці» - в нападі, замінивши Сенделя, який у другому таймі був непомітним. Колесников загострив гру попереду, але забити ні йому, ні його партнерам не судилося. І на 87 хвилині отримали гол у свої ворота. Корольков виконав подачу зі штрафного з лівого флангу у центр штрафного майданчика, де з метрів шести м’яч у сітку воріт вколотив Ігор Луценко, який має досвід виступів за мелітопольський «Олком». Одразу ж Бобиляк випустив ще одного новачка – Іванця, який, здається, пішов грати попереду, хоча у Долині та Тернополі грав у захисті. Щоправда, це вже не важливо. «Поділля» програло. І все. А далі… як любить дехто казати: «Час покаже».