«ПОДІЛЛЯ»: Дуднік, Гамарник, Якубовський, Дубчак, Яремчук (Балицький 82), Доценко (Грищук 65), Будник, Гутнікевич, Сергеєв (Заєць 53), Колесников, Сендель.
«Верес»: Козіброда, Герус, Жук, Колаковський (Ткачук 57), Коломієць, Котюк (Цвик 55), Любар, Назаренко (Лавренюк 70), Федорчук (Шатковський 61), Шевчук, Оніщук.
93 хвилина матчу. Фінальний свисток арбітра. Спорткомплекс «Поділля» наче вибухає від емоцій, а над стадіоном лунає пісня «We Are The Champions» легендарного гурту «Queen». Народ повертається додому задоволений. Вистраждана перемога таки здобута! ««По-ді-лля», «По-ді-лля», - чути в різних кутках стадіону. Але ж до цього, мабуть, чимало вболівальників просто лаялися нецензурщиною, адже м’яч вперто не залітав у ворота «Вереса».
Що ж, про перший тайм писатимемо коротко. Щоб не згадувати тих негативних емоцій, які переповнювали багатьох. Адже не такої гри очікували від «Поділля». Про «Верес» взагалі не має що казати. Команда, хай вибачать мене шанувальники клубу з Рівного, ніяка! На чемпіонаті Хмельницької області, мабуть, була б як максимум у середині турнірної таблиці. Щоправда, голкіпер «Вереса» Василь Козіброда вочевидь мав би виступати в іншому клубі. Якби не він, то вже у першому таймі як мінімум один гол побував би в воротах гостей. А якби не подільські снайпери, то голів було б як мінімум три. Й досі важко зрозуміти, як Колесников з 12 метрів примудрився пробити вище воріт. Чи Гутнікевич з семи метрів теж вдарив «по горобцях». Моменти були! Але не так багато, як того хотілося. «Поділля» володіло як ігровою, так і територіальною перевагою. Однак швидкості не вистачало. Про влучність – без коментарів. І все це на очах понад семи тисяч вболівальників! До речі, про них. Те, що трибуни будуть не порожніми, можна було здогадатися. Не дарма ж 47% наших відвідувачів прогнозували, що людей прийде більше 5 тисяч. Та й час проведення матчу цьому сприяв. Ось тільки футболісти «Поділля» в першому таймі трохи підвели. Натомість, у другому – повозили гостей добрячи.
«Нічого не розумію, що відбувається, - після гри сказав форвард «Поділля» Олексій Сендель. – На виїзді реалізуємо моменти, а вдома не можемо. А я «Буковині» з двох метрів не забив, сьогодні пенальті не реалізував… Потрібно йти до якоїсь бабки. Піду! Бо щось відбувається не зрозуміле». Якщо брати до уваги лише цей матч, то до бабки потрібно відправити, мабуть, пів команди. І Грищука, і Гутнікевича, і Гамарника… У Тараса, зокрема, було як мінімум чотири реальні нагоди відкрити рахунок! Але його удари головою були, як правило, вище воріт. А іноді свою команду просто рятував Козіброда. Врятував і на 81 хвилині. Тоді в штрафному майданчику «поклали» на газон Грищука. Пенальті взявся пробивати Олексій Сендель. Удар в лівий від голкіпера кут… і Козіброда дивом перевів м’яч на кутовий. Не знаю хто як, а мені хотілося одночасно хапатися і за голову, і за серце. Як же ж так?! Невже «Поділля» так і не зуміє забити переможний гол? Погодьтеся, нічия була б доволі не справедливим результатом, адже «Верес» за всі 93 хвилини матчу не створив жодної небезпеки біля воріт Костянтина Дудніка. До завершення хмельничани просто не вилазили з половини поля «Вереса», але забити не вдавалося. І ось, здавалося, що бій завершено… Йшла 92 хвилина. Чергова «пожежа» в штрафному майданчику «Вереса» і Гутнікевич з метрів 14 знаходить «точку», з якої Козіброда не зміг потягнути удар. Гол!!! За такі моменти ми любимо футбол! А далі був свисток рефері про завершення поєдинку, і, здається, всі простили «Поділлю» не блискучу гру в першому таймі та купу нереалізованих моментів. Ось тільки всі просили валеріанки.
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
