- Богдане Ігоровичу, команда залишилися без основного голкіпера Олександра Гуменюка. Ким закриватимите цю позицію?
- Поки рівноцінної заміни я не бачу. Хоча у нас на перегляді є двоє голкіперів. Але після товариських матчів ми зробимо висновки. Більше того, коли був Гуменюк, гравці лінії захисту почувалися впевненіше. А зараз… Ми провели дві двосторонні гри (в Теофіполі я теж вважаю матч двостороннім, бо за «Іскру» грало багато наших футболістів), і з’ясували, що в нас знову проблема позаду. Звісно, висновки робити зарано, але як і на початку чемпіонату, так і зараз – як тільки починаємо багато забивати, так одразу ж і багато пропускаємо. Тільки перестаємо пропускати, так і не забиваємо.
- Окрім проблем у захисті, у нас проблема і в нападі…
- З приходом трьох нових футболістів, які зараз на перегляді, сподіваюся проблема вирішиться. Та й Сендель зараз, відчувши конкуренцію, почав добре працювати на тренуваннях і я не маю до нього претензій. Але нам, в принципі, жалітися немає на що. Формується новий клуб, і ми не хочемо якимось ривками його будувати. Маленькими крочками все робиться. І я би хотів, щоб так само маленькими крочками всі ставилися і до результатів. Мені багато хто вже закидає, що команда не на третьому місці, а на п’ятому. Але ж різниця лише в одне очко. Ми всі хотіли взяти третє місце! І ми його фактично взяли.
- Є й такі, котрі не бачать різницю між третім, п’ятим чи десятим місцем в другій лізі. Адже лише перше місце гарантує вихід до першої ліги. То чому не ставилося завдання посісти перше місце? Бо ж всі інші місця в другій лізі нічого не дають.
- Та так само і вищій з першої лігою. Єдине, що вищій лізі ще є друге та третє місце, які дають право участі в Лізі чемпіонів та Кубку УЄФА. Чому ж на горизонті з’явилося завдання третього місця? Тому що була створена нова команда, фактично дебютант. Ми вже з перших кроків почали відставати від інших по селекції та фінансах. Маю на увазі тих, хто оголосив про намір виходу до першої ліги. Тому для рейтингу Хмельницького, відродження команди було б пристойним посісти третє місце. Але я теж хотів, щоб «Поділля» було на першому місці. Хочу зазначити, що ми не опустили руки, а працюємо. У нас одна з небагатьох команд, яка вже склала майже весь календар спарингів до початку другого кола. Дай Бог, щоб у нас були кращі умови, щоб були поля, які планують на ДЮСШ та біля «Епіцентру». Тоді нам буде легше.
- Ну, а чому «Поділля» свої товариські матчі проводить не в Хмельницькому?
- У нас немає належних умов. Ми не маємо поля для таких ігор. Хотіли провести гру в Раково, але там якась перевірка і нам не дали поле. Ось команда нині і тренується то на асфальті, то на синтетиці в парку. Я би хотів, щоб ми працювали на землі. Але немає в нас поля! І вже деякі футболісти почали скаржитися, що в них колінні зв’язки болять.
- А як працювати з «нулем» у графі «трансфери»?
- На сьогоднішній день трансфер – це придбання нових футболістів. Тобто, гроші на їх купівлю. А ми це слово нівелюємо, і беремо лише безкоштовно! А кого ми можемо купити безкоштовно? Потрібно це розуміти. Але поступово клуб розвивається. Скажу відверто, я скучив за роботою, і готовий хоч вночі працювати. Я впевнений, що це принесе плоди. Але є моменти, коли вище не стрибнеш.
- Раніше, коли «Поділля» тренував Сергій Кучеренко, його багато хто звинувачував у тому, що він тягне до команди одеситів. Сьогодні вже почали точитися розмови, що Богдан Блавацький тягне своїх львів’ян.
- Я такого ще не чув. Хай мені в очі це скажуть! Ми з 15 січня почали готуватися до другого кола. У нас було 43 гравці на перегляді! Ми деяких хмельничан вже втретє переглядаємо. І немає в Хмельницькій області такого резерву, який би відчутно підсилив команду. Ми його не бачимо. Зараз одного молодого хлопця забрали до себе львівські «Карпати». І ми по грошах програємо таким клубам. А ми ж хочемо бачити команду сильнішою. Були б гроші на трансфери, я б зі Львова не приводив гравців безкоштовно, в купував би в Донецьку чи взяв би, до прикладу, нападника Кириченка з Южноукраїнська. Знаєте скільки за нього запросили? 85 тисяч гривень! Де нам взяти стільки грошей? Ось запросив я Гутнікевича, з яким працював три роки в Красилові та Івано-Франківську, бо в нас є проблема опорного півзахисника. Гамарник – він вже в нас як граючий тренер. На оглядинах Яценьків з «Рави-Руської» та Дева – кращий бомбардир чемпіонату Львівської області! Він 26 голів забив. Є в нас нападник в Хмельницькій області, якого ми упустили чи не розгледіли його? Безкоштовного. Немає ніяких перетягувань з мого боку! На жаль, наша селекційна група ще не працює так, як має працювати. Між іншим, ми хочемо створити власну футбольну школу.
- Створення «Прем’єр ліги», а особливо реорганізація першої та другої ліги, це поки що лише слова. На папері немає нічого. Як ви гадаєте, на скільки реально те, що вже з наступного сезону «Поділля» буде в першій лізі?
- Аналіз нашого чемпіонату показує, що він не на високому рівні. Наш чемпіонат слабкий. Повинні бути зміни. І не лише в вищій лізі, а й в першій та другій. Якщо розумні люди дійдуть до цього, то буде реорганізація. Не повинні команди обласного центру грати з селами. Вони мають грати в першій лізі. Я маю на увазі команди, в яких є інфраструктура, хороші дитячі школи, хороші традиції, де ходять на стадіон не 100 чоловік, а по 5 тисяч як у нас. Люди хочуть бачити якіснішій футбол! І мають грати команди, в яких є гарантії по фінансах, які гарантують, що команда приїде не в день гри, а раніше, щоб футболісти перепочили з дороги. Якщо це все врахують, то такі обласні центри, як Хмельницький, Тернопіль, Чернівці, можливо Вінниця, гратимуть в першій лізі. Бо за нинішньої системи, скільки потрібно стояти «в черзі», щоб посісти перше місце і вийти в першу лігу? Ви згадайте як легко вийшли «Десна» та «Факел», і тоді 2 команди виходили, а зараз чомусь одна. Тому вважаю за доцільне, щоб реорганізували український футбол.
- Якщо ж таке щастя буде, то друге коло стане формальністю?
- Переконаний, що формальністю воно не буде! Футболісти зацікавлені в перемогах, бо отримують преміальні. А для нас – тренерів – це буде підготовка до наступного чемпіонату. До того ж, є глядачі, заради яких «Поділля» грає! І я й досі не можу забути поразку від Долини. Це просто жах. Головне, що ми, мабуть, після цієї поразки зробили правильні висновки, адже потім 8 матчів не програвали.
P.S.: Вже після нашої розмови, коли диктофон був вимкнуний, склалося враження, що закиди декого, про те, що Богдан Блавацький тягне за собою львів’ян, дуже образили наставника. Він почав перераховувати всіх, хто нині є в клубі. І нарахував… 5 львів’ян! До того ж, зауважив: «Я хочу, щоб мене вважали хмельничанином! Я тут п’ять років прожив, я живу містом, командою, а мене звинувачують в тому, чого я не роблю. Та якби мені Хмельницький був чужим, я б тут не працював. Були ж пропозиції. Але я прийшов відродити «Поділля». До нашої розмови долучився і директор клубу Станіслав Островський, якого обурили такі звинувачення. «Ось ти напиши, - почав Станіслав Едуардович, - нехай ті, хто таке кажуть, приведуть нам місцевих футболістів, яких ми не переглядали чи не хочемо переглядати! Але тільки безкоштовних! Бо в нас є талановита молодь, яка вже має контракти з «Карпатами», «Дніпром» тощо. І за неї потрібно платити, а грошей у нас немає».
При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!
