Матч на першість області між Поділля та Ізяславською командою відбувався на стадіоні ДЮСШ№1, що знаходиться біля пивзаводу. Зрозуміти чому саме на цій поляні напевне я не зможу і також незрозумілою є відповідь на запитання: для кого ж саме створюється клуб у Хмельницькому. Якщо для хмельницького вболівальника, то чому ж таке ставлення до нього з призначенням місця зустрічі, чому ніде не афішується зустріч? І сумно було споглядати як хмельничани, що таки взнали про підзвітний матч і прийшли подивитись на ставлення свого клубу змушені були бродити попри стадіон в пошуках доступу до спостерігання. Зрозумілим напевне може бути те, що трибун як таких на стадіоні немає, та й розпочаті роботи по підготуванню поля як тренувальної бази для команди, в плані безпеки було неможливим присутність глядачів, але ж тоді навіщо проводити матч саме на цьому газоні. Та й назвати газоном це неможливо. Як на мене то це знущання як зі своїх гравців, так і неповага до команди супротивника. І напевне будь-який шкільний газон в таку пору перебуває в кращому стані. Але тим не менш гра відбулась і від гри осталось багато вражень.
Що хотілось би зауважити одразу так це те, що видно роботу тренерського штабу хмельницького колективу з молоддю. Команда створюється і кожна гра стає кращою і більше злагоджених дій на полі демонструє наша команда. Гравці відчувають один одного і награють деякі схеми. І це відчувається
Отже про перші 15 хвилин зустрічі сказати не можу ані слова, тому що був зайнятий пошуками входу на стадіон. А вже на 17 хвилині зустрічі оборонці Поділля припустилися помилки у своїх діях і випустили нападника ізяславців віч-на-віч з голкіпером. Нападник використав момент на 100 відсотків. Отже 0-1. А вже за дві хвилини хмельничани зуміли відігратися. Прохід по правому флангу, боротьба в карному майданчику, навіс на воротарський майданчик і гол забито головою. Можливо що хотілося б побільше відомостей про тих хто ж приймав участь в атаці, але гравці всі в Поділлі молоді і сказати за прізвищами поки не можу. На 27 хвилині атака дуже схожа на першу гольову знову була створена хмельничанами і в цей раз влучного удару було завдано ногою. 2-1. Третій гол знову був забитись як розвиток атаки з правого флангу. Після подачі від правої бровки прицільним та влучним ударом рахунок було збільшено майже з позначки одинадцяти метрів. Шедевр створили подоляни на 43 хвилині. Багатоходівка в 4-5 пасів повністю розірвала оборону гостей і рахунок було доведено до 4-1. Слід зауважити, що подоляни володіли ігровою, територіальною ініціативою, тримали гру повністю пі своїм контролем.
У другому таймі Віктор Муравський провів декілька замін і що приємно відзначити, що й вони лише збільшили перевагу хмельничан. Видно було, що гравці гостей просто не встигають за молодими хмельничанами і результатом тому стало, що вже за 20 хвилин другого тайму подоляни збільшили перевагу до 7-1 і всі три голи були забиті з виходу віч-на-віч з голкіпером. Напевне таке розгортання подій дещо розслабило оборонців господарів і на 27 хвилині гості вийшовши один на один з голкіпером зуміли скоротити рахунок. До речі слід зауважити, що було ще два виходи схожих один в один на нашу ворота, а але голкіпер хмельничан продемонстрував голкіперську майстерність. На 30 хвилині матчу гості невдало застосували штучний офсайд, що призвело до виходу одразу двох гравців Поділля на голкіпера ізяславців. Що призвело до голу і таким чином рахунок став 8-2. надалі гра не змінили розвитку подій на полі, але до кінця матчу рахунок не змінився.
Вкотре слід подякувати тренерському штабу за роботу, що вони проводять, за те, що вимальовується командна гра. А отже футбол в Хмельницькому створюється.